Станіслав Пасинкевич (, 28 березня 1930 року, Володимир — пом. 15 листопада 2021 року) — польський хімік, професор хімічних наук, викладач і ректор (1973—1981) Варшавського політехнічного університету, член-кореспондент Польської академії наук.
Біографія Народився 1930 року у Володимирі на Волині. Його батьками були Войцех Пасинкевич та Ольга Лішин. У 1948 році вступив до Польської об'єднаної робітничої партії (ПОРП) .
1950 року отримав атестат зрілості, закінчивши Ліцей ім. Тадеуша Костюшки у Торуні, після чого вступив на Хімічний факультет Варшавського політехнічного інституту. 1956 року отримав диплом інженера-магістра, його дипломна робота називалася: «Окислення акролеїну до акрилової кислоти на ванадієвому каталізаторі».
1955 року став асистентом на кафедрі Органічної технології університету. 1960 року отримав ступінь доктора хімічних наук, докторська дисертація називалася: «Реакції металевого алюмінію з алкілхлоридами з отриманням алюміній-органічних сполук для полімеризації з етилом безнапірним методом». Габілітацію отримав у Сілезькому політехнічному університеті у Глівицях 1965 року. 1970 року номінований на асоційованого професора, а через 5 років на ординарного професора.
1970 року став директором Інституту хімії та органічної технології, і залишався на цій посаді до 1973 року, а потім кілька років завідував кафедрою гомогенного каталізу та металоорганічної хімії. У 1969—1971 роках був деканом хімічного факультету Варшавського політехнічного університету.
У 1973—1981 роках був ректором Варшавського політехнічного університету . Подав у відставку з цієї посади у січні 1981 року на хвилі протестів студентської " Солідарності " . У період його правління в університеті настав швидкий розвиток науково-педагогічних кадрів, створено три інститути — Інститут хімічного машинобудування, Інститут матеріалознавства та Інститут транспорту, а також реалізовано кілька великих проєктів, наприклад, побудовано корпуси інженерно-будівельного та санітарно-технічного факультетів.
Співпрацював з великою кількістю наукових закладів у Польщі — з Польською академією наук, Польським хімічним товариством, та за її межами — Central Institut für Organische Chemie у Берліні, Інститут елементоорганічних сполук у СРСР, та ВНЗ: University of Amherst та Georgia Technology University в США.
Напрям досліджень С. Пасинкевича стосувався переважно металоорганічних сполук, гомогенних каталізаторів та механізмів реакцій. У 1959—1995 роках С. Пасинкевич запатентував понад 40 винаходів. Під його керівництвом захищено 34 докторські дисертації, 10 осіб отримали габілітацію, а 4 студенти отримали звання професора .
Кілька разів обирався секретарем університетського комітету Польської об'єднаної робітничої партії у 1951—1967 рр. У 1975—1981 роках він був послідовно заступником члена і членом Варшавського комітету Польської об'єднаної робітничої партії, а з 1979 по 1981 роки членом виконкому цього комітету .
Водночас працював в Інституті промислової хімії ім. професора Ігнація Мосцицького .
В 1976 році став членом-кореспондентом ПАН (Польська академія наук) . Також був членом Польського хімічного товариства, а з 2001 року почесним президентом Федерації європейських хімічних товариств .
Посади 1955 року асистент кафедри органічної технології Варшавського політехнічного університету; 1969/1970-1970/1971 — декан хімічного факультету Варшавського політехнічного університету. 1970 — директор Інституту хімії та органічної технології; Завідувач кафедри гомогенного каталізу та металоорганічної хімії; 1973/1974-1980/1981 — ректор Варшавського політехнічного університету ;
Членство З 1948 року член ПОРП (Польська об'єднана робітнича партія); З 1976 року член-кореспондент ПАН (Польська академія наук); 1972—1980 науковий секретар Комітету хімічних наук ПАН; Глава секції металоорганічної хімії; З 1971 року член Міжнародного дослідницького комітету конференції металоорганічної хімії; Член редакційних рад журналів: з 1990 «Main Group Metal Chemistry», з 1993 «Journal of Organometallic Chemistry» ;
Нагороди та премії 1946 Золотий Хрест Заслуги ; 1974 Офіцерський хрест ордена Відродження Польщі ; 1975 Кавалер ордена Академічних пальм (Франція); 1975 Медаль Академії наук НДР ; Почесна медаль Федерації європейських хімічних товариств; Почесне звання та знак «Заслужений учитель ПНР»; 1962 нагорода Польського хімічного товариства ;
Багато разів відзначався нагородами та грамотами наукового секретаря ПАН та міністра народної освіти .
Найважливіші публікації Автор: «Preparatyka związków metaloorganicznych» — Warszawa, 1993;
Співавтор: «Principles and advances in molecular catalysis» — Wrocław, 1993; «Organometallics and molecular catalysis» — Wrocław — Poznań, 1996; «Metal clusters in chemistry» — Wiley — VCH, 1999;
Автор понад 220 наукових статей .
Примітки