Архієпископ Інокентій (у миру Яків Максимович Сельнокринов (Сельно-Кринов), прізвище при народженні Коровін ; , Нитвенський завод, Пермська провінція, Казанська губернія — 25 квітня , Козельськ, Калузька губернія) — єпископ Російської православної церкви, архієпископ Орловський і Севський.
Біографія Народився 1778 році в Нитвенском заводі (згодом — Оханський повіт, Пермська губернія ; нині — місто Нитва, Пермський край) в сім'ї паламаря.
З 1797 року навчався у Вятській духовній семінарії.
11 листопада 1801 року єпископом Пермським Іоаном (Островським) у Пермі були відкриті перші класи Пермської духовної семінарії. Серед 20 вихованців, переведених до Пермі з Вятської духовної семінарії, був і Яків Максимович Сельнокринов-Коровін. Служив співцем архієрейського хору.
З 1805 року учитель грецької мови Пермської духовної семінарії.
У 1808 році прийняв чернецтво. У 1813 році проведений в архімандрити Солікамського Істобенського монастиря.
У 1818 році комісією духовних училищ призначено учителем церковної та громадянської історії та інспектором Пермської семінарії.
Під час перебування в Пермі він підтримував тісне знайомство з М. М. Сперанським, який перебував там на засланні.
У 1824 році переведений до Пскова ректором семінарії та професором богословських наук; потім призначений присутнім у консисторії, благочинним над монастирями та архімандритом Єлізарова монастиря.
У 1826 році його викликали у Санкт-Петербург на чреду священнослужіння та проповіді.
23 травня 1827 року в Москві хіротонізований на єпископа Дмитровського, вікарія Московської митрополії.
28 березня 1831 року переведений у Курськ.
Коли у західних губерніях розпочато проведення підготовчих заходів для возз'єднання уніатів і на тамтешні кафедри були призначені обрані єпископи, Інокентія призначено 10 лютого 1832 року на Волинську кафедру, а 25 грудня 1833 року зведено у сан архієпископа.
На Волині він залишив помітний слід благоустроєм Почаївського монастиря, перейменованого 1833 року в Лавру. Тоді ж були відкриті у Лаврі мощі преподобного Йова; 1836 року він влаштовував Волинську семінарію, яку було переведено з містечка Ганнопіль до Кременця.
Найвищим указом 28 січня 1840 року переведений в Орел, але під час подорожі на нове місце служіння помер у Козельську.
Посилання
Інокентій (Сельнокринов) на сайте «Русское православие» Архієрей Курського краю. XVII—XX вв.