Данієль Гуггенгайм ( 9 липня 1856 — 28 вересня 1930) — американський гірничодобувний магнат і філантроп з родини Гуггенгайм, син патріарха родини Меєра Гуггенгайма та його дружини Барбари. До 1910 року він керував найбільшою у світі групою гірничодобувних компаній. У 1922 році він був змушений піти у відставку, присвятивши себе філантропії і сприянню розвитку авіації. Його досягнення включають систему виробничих інновацій та лідерство у побудові дружніх трудових відносин у компаніях, а також сприяння розвитку авіації та ракетобудування.
Біографія Гуггенгайм народився та виріс у Філадельфії, в родині Меєра Гуггенгайма та його дружини Барбари. Меєр Гуггенгайм був єврейського походження. Данієля Гуггенгайма в молодості відправили до Швейцарії для вивчення швейцарського мереживного та вишивального бізнесу, а також для роботи закупівельником для імпортної компанії свого батька. Відкриття у 1881 році високоякісної срібно-свинцевої руди на шахтах Гуггенгайма в Ледвіллі, штат Колорадо, стало основою для статків Гуггенгайма в гірничодобувній галузі. У 1884 році Данієль повернувся до США, щоб допомогти керувати успішним гірничодобувним і плавильним бізнесом родини. Данієль допоміг заснувати гірничодобувний і плавильний бізнес Гуггенгайма в Мексиці, який до 1895 року приносив прибуток у розмірі 1 мільйона доларів на рік.
У 1891 році його батько, Меєр, об'єднав близько десятка сімейних гірничодобувних підприємств у Колорадську плавильну та рафінувальну компанію. Родина Гуггенгаймів потім вступила в тривалу боротьбу з Американською плавильною та рафінувальною компанією (ASARCO), яку підтримувала родина Рокфеллерів. До 1901 року Гуггенгайми отримали контроль над ASARCO та домінували в гірничодобувній промисловості протягом наступних трьох десятиліть. Данієля призначили головою правління ASARCO й він керував трастом до 1919 року.
Після смерті батька в 1905 році, Данієль взяв під контроль сімейні підприємства Гуггенгаймів. Через ASARCO, Kennecott Copper та інші сімейні компанії, Гуггенгайми видобували олово в Болівії, золото на Юконі, алмази та каучук у Бельгійському Конго, алмази в Анголі та мідь на Алясці, в Юті та Чилі. Ділова політика Данієля Гуггенгайма впливала на цілі країни. «Казали, що Данієль міг сформувати або ліквідувати уряд за допомогою телеграми», — писав його біограф Джон Г. Девіс. Данієль був владолюбним і наполегливим. Він неодноразово страждав від виразки шлунка та гіпертонії. Завдяки своїм гірничодобувним підприємствам, родина Гуггенгаймів накопичила величезні статки. У 1918 році сімейний статок оцінювався від 250 до 300 мільйонів доларів, що зробило їх одними з найбагатших людей у світі.
Данієль був членом Ліги національної безпеки, рушійної сили втягування тоді нейтральних США у Першу світову війну, яку очолював Джон Пірпонт Морган.
Тривалі сімейні розбіжності досягли кульмінації в 1922 році, коли старших братів Гуггенгаймів звинуватили у викраданні коштів публічної компанії ASARCO, яку вони контролювали, на благо свого сімейного бізнесу «Брати Гуггенгайми». Рада директорів ASARCO потім проголосувала за виведення братів з контрольних органів компанії. Після інших сімейних розбіжностей та невдач у бізнесі, Данієль вийшов на пенсію в 1923 році у віці 67 років.
Авіація Під час Першої світової війни старший син Данієля, Гаррі Гуггенгайм, став пілотом, і обидва стали палкими прихильниками авіаційних технологій. У 1920-х роках вони разом заснували медаль Данієля Гуггенгайма за досягнення в аеронавтиці та надавали гранти через Фонд Данієля Гуггенгайма сприяння аеронавтиці на дослідження в галузі аеронавтики в Каліфорнійському технологічному інституті, Принстонському університеті, Технологічному інституті Джорджії, Гарвардському університеті, Массачусетському технологічному інституті, Нью-Йоркському університеті, Північно-Західному університеті, Стенфордському університеті, Сіракузькому університеті, Університеті Акрона, Мічиганському університеті та Вашингтонському університеті. Кошти Фонду фінансували Аерокосмічні лабораторії Гуггенгайма в Каліфорнійському технологічному інституті (GALCIT) та Аерокосмічні лабораторії рухових установок Гуггенгайма в Принстонському університеті. У 1927 році він запропонував головний приз у розмірі 100 000 доларів та п'ять призів по 10 000 доларів для «Конкурсу безпечних літаків Гуггенгайма», який вимагав від зареєстрованих літаків бути стійкими в умовах бурхливого повітря, приземлятися на висоті 500 футів та злітати на висоті 300 футів, долаючи перешкоду висотою 35 футів, та бути здатними підтримувати політ на швидкості 35 футів. миль/год, та 38 миль/год з вимкненим двигуном. Було заявлено 15 літаків, з яких лише два, американський Curtiss Tanager та британський Handley Page Gugnunc, відповідали вимогам. Curtiss Tanager визнали переможцем за сумнівних обставин, а потім Handley Page подав до суду на Curtiss за неліцензійне використання предкрилків Handley Page, і, що ще гірше, жоден з фіналістів згодом не потрапив у виробництво чи експлуатацію; однак опосередковано конкурс вплинув на конструкторів у створенні безпечніших літаків.
Аляска Гуггенгайм викликав суперечки в штаті Аляска з 1906 року. До нього звернувся Стівен Берч, заможний шахтовласник, що мав амбіції розвитку Аляски та її залізниць, щодо фінансування розробки мідних родовищ Берча. Гуггенгайм та його брат уклали джентльменську угоду з Берчем про створення Аляскинського синдикату, який придбав трохи менше половини акцій компанії Берча та всі акції Copper River та Northwestern Railway. Все це спровокувало анти-Гуггенгаймський рух і настрої, які стали невід'ємною частиною політичних виборів та призначень на Алясці 1908 року.
Особисте життя 22 липня 1884 року він одружився з Флоренс Шлосс; у них було троє дітей: Меєр Роберт Гуггенгайм ; Гаррі Френк Гуггенгайм ; та Гледіс Елеонора Гуггенгайм-Штраус. Він помер 28 вересня 1930 року у своєму розкішному будинку Гемпстед-Хаус у Порт-Вашингтоні, штат Нью-Йорк у віці 74 роки.
Примітки
Див. також Медаль Данієля Гуггенгайма Родина Гуггенгаймів
Джерела Davis, John H., The Guggenheims, 1848–1988: An American Epic, Shapolsky, 1988. Worldcat entry Hoyt Jr., Edwin P. The Guggenheims and the American Dream (1967). O'Connor, Harvey, The Guggenheims: The Making of an American Dynasty (1937).
Посилання
Aerofiles.com – The 1927 Guggenheim Safe Aircraft Competition National Mining Hall of Fame Inductee Bio Daniel and Harry Guggenheim – Supporters of Aviation Technology Daniel Guggenheim Medal recipients