Вацлав Міцута

Вацлав Міцута (; , Петроград, Російська імперія — , Женева, Швейцарія) — польський економіст, ветеран Другої світової війни та функціонер Організації Об'єднаних Націй.

У вересні 1939 року брав участь в обороні Польщі, а під час Варшавського повстання 1944 року командував одним із двох танків, захоплених у німців.

Біографія

Народився в польській сім'ї Леонарда Міцути (1885—1916) та Ванди Павлович (1880—1956) зі Східних кресів у Петрограді. 1922 року сім'я переїхала до Познані, де він закінчив середню школу та вивчав економікуDaniel Tollet, Marie-France Baron, «Les vérités des uns et celles des autres», Les Editions du Cerf/University of Michigan, 1995, pp. 19-20, 226.. Брав активну участь у скаутському русі. Військову службу закінчив у Володимирі Волинському, у званні підпоручника.

Після завершення навчання у червні 1939 року став секретарем губернатора Сілезького воєводства Міхала Гражинського, але обіймав цю посаду недовго через початок Другої світової війни.

Після мобілізації брав участь у вересневій кампанії 1939 року, брав участь і у битві на Бзурі. 19 вересня, під час атаки на німецькі позиції в Лясках, отримав важке поранення правої руки. Його взяли в полон і відправили до німецького табору для військовополонених, звідки 1940 року він утік і дістався до Варшави.

Ян Новак-Єзьоранський запросив його до збройного опору. Спочатку був ад'ютантом майора Яна Влодаркевича. Однак у вересні 1940 року став інструктором «Сірі Шеренги». Після 1941 року служив інструктором у Львові до липня 1942 року, але його заарештувало гестапо. Під час допитів і тортур він ні в чому не зізнався і не видав жодного зі своїх підпільних товаришів. Завдяки зусиллям друзів, за кілька місяців його звільнили. Він відновив підпільну діяльність і був підвищений до першого лейтенанта.

Влітку 1944 року повернувся до Варшави, де став офіцером спеціальних завдань розвідувального батальйону «Зоська» Армії Крайова. Під час Варшавського повстання батальйон захопив два німецькі танки «Пантера», а Міцуту призначили командиром новоствореного бронетанкового взводу (єдиний у своєму роді на боці повстанців), який воював у варшавському районі Воля.

Міцута був фактичним командиром одного із захоплених танків, який прозвали «Магда», і використав його в операції зі звільнення концентраційного табору Ґенсювка, CNN Documentary, accessed on 3/30/09Red Runs the Vistula, The Warsaw Uprising of 1944, radio transcript. Внаслідок операції звільнили близько 350 польських, грецьких, угорських та французьких євреївWojciech Rostafinski. How the Last Jews in Warsaw Were Saved. Courtesy of Heralds of Truth, Michigan. . Один зі звільнених в'язнів, Генрик Ледерман, організував батальйон зі звільнених євреїв, який передав Міцуті. Цей підрозділ воював під керівництвом Міцути до кінця повстання, за словами Міцути, «[б'ючись] як божевільні… Я думаю, що вижило лише троє з них».

11 серпня 1944 року польські повстанці були змушені залишити захоплені танки, які зазнали сильних пошкоджень, й рятуватись з Волі каналізаційною системою до Старого Міста ВаршавиWaclaw Micuta. From Old Town to Zoliborz. In: Andrzej M. Kobos, «Kanaly w Powstaniu Warszawskim» (Sewers in the Warsaw Uprising). Zeszyty Historyczne, No. 109, Instytut Literacki, Paris, 1994. .

Згодом отримав поранення у ліву легеню, але після короткого перебування у повстанському шпиталі повернувся до бою, пізніше брав участь у боях у районах Чернякова та Середмістя.

Під час повстання підвищений до капітана.

Повоєнні роки Після війни приховував свою діяльність в Армії Крайова від комуністичної владиKatarzyna Madoń-Mitzner, «Wacław Micuta — ps. „Wacek“», Instytut Pamięci Narodowej (Institute of National Remembrance),, яка переслідувала її колишніх учасниківRzeczpospolita, 02.10.04 Nr 232, Wielkie polowanie: Prześladowania akowców w Polsce Ludowej (Great hunt: the persecutions of AK soldiers in the People's Republic of Poland), last accessed on June 7, 2006. Він працював інструктором з водіння в Закопане та Лодзі. З 1946 року працював у Міністерстві центрального планування.

1948 року отримав дозвіл на поїздку з родиною до Швейцарії, де вирішив залишитися. Працювати в Європейській економічній комісії ООН, а згодом в інших комісіях ООН. Серед його завдань — збір економічних даних і написання економічних звітів про Польщу й інші країни Східного блоку. 1960 року добровільно зголосився взяти участь у миротворчій місії ООН в охопленому війною Бельгійському Конго. Також брав участь в інших місіях у Руанді та Бурунді. У 1965—1968 роках був віцепрезидентом Європейської програми розвитку ООН. Обіймав посаду представника ООН у Республіці Чад. 1971 року став заступником директора з операцій відділу ООН з наркотичних засобівWho's who in the United Nations and related agencies, Arno Press/University of Virginia, 1975.

1976 року вийшов на пенсію, але продовжив працювати на благо країн, що розвиваються. Був піонером і невтомним пропагандистом відновлюваної енергетики та засновником Інституту розвитку відновлюваних джерел енергії в ЖеневіRenewable Energies Development Institute (Institut pour le Développement des Énergies Renouvelables) Webpage, accessed March 30, 2009,. Працюючи в інституті, розробив недорогу паливоефективну піч, яка легко будується, та використовувати в бідних країнах. Цей проєкт печі опублікувала компанія HEDON Household Energy Network у своєму журналі «Boiling Point»Waclaw Micuta, «„Miha“ Institutional Stove — HEDON Household Energy Network», REDI, Boiling Point Journal 18,.

Автор численних професійних публікацій та лавреат низки нагород. Брав активну участь у діяльності Організації поляків у Швейцарії та в організаціях, що займалися польсько-єврейськими відносинами. У лютому 2000 року підвищений до підполковника Збройних сил Польщі на неактивній службіEdward Kossoy, «The Gęsiówka Story: A Little Known Page of Jewish Fighting History»,.

Помер 21 вересня 2008 року у ЖеневіAmbasada RP w Bernie (Polish Embassy in Bern) «Zmarł Wacław Micuta — uczestnik Powstania Warszawskiego»,.

Нагороди За участь у польській вересневій кампанії 1939 року нагороджений Хрестом Доблесті та Орденом Virtuti Militari. Другим Орденом Virtuti Militari ушанований за участь у Варшавському повстанні.

10 квітня 2007 року нагороджений Хрестом із зіркою Ордена Відродження Польщі.

Примітки

Джерела Odznaczenie dla Wacława Micuty na stronie Prezydenta RP Zbigniew Andrzej Judycki, „Polacy w świecie. Kwartalnik biograficzny Polonii”, rok VI, 1998, zeszyt 11, s. 41–42 (z fotografią) Muzeum Powstania Warszawskiego. Powstańcze biogramy - Wacław Micuta

Посилання