Курт Люк (; 28 грудня 1900, Кольмар — 5 березня 1942, Орша) — німецький історик, етнограф, активіст німецької меншини у Польщі, доктор філософії, оберштурмбанфюрер СС.

Біографія Він закінчив середню школу 1918 року, а потім брав участь у Першій світовій війні і Великопольському повстанні як німецький доброволець. Учасник оборони Ходзежа 8 січня 1919 року і битви за Пілу.

Після від'їзду з Польщі він вивчав славістику, англійську філологію та германістику в університеті Бреслау. Він брав участь у німецьких рухах у провінції Позен. У 1922 році він сприяв створенню студентської організації «Союз німецьких студентів у Польщі» (). Він закінчив навчання у 1924 році, захистивши дисертацію про польських селян у романах XIX століття. Потім повернувся до Польщі, працюючи перекладачем за сумісництвом. Він долучився до зростаючих німецьких організацій меншин, що фінансувалися Веймарською республікою. Він здобув другу освіту з національної економіки в університеті Позена, де також здобув докторський ступінь з філософії. Він намагався створити сильну німецьку асоціацію в Луцьку.

Після 1934 року він обіймав важливі посади в німецьких організаціях меншин у Великопольщі, зокрема був головою «Познанського історичного товариства» () та редактором «Німецького щомісячника в Польщі» (). Він виступав представником німецьких організацій, зокрема був членом «Північно-східного німецького дослідницького товариства» (). Він також був одним із голів Асоціації німецьких бібліотек у Польщі. Кілька разів балотувався до Сейму та Сенату Республіки Польща за списком німецької меншини. Незадовго до початку Другої світової війни в 1939 році його заарештувала польська влада.

Після початку війни його звільнили. Після цього він став членом «Німецької народної самооборони» (Volksdeutscher Selbstschutz), яка займалася переслідуваннями та нападами на польську інтелігенцію. Як керівник так званої Gräberzentrale, він документував переслідування, що чинилися польським населенням проти німецького населення. Відповідно до тогочасної пропаганди Третього Рейху, він перебільшував кількість жертв.

У березні 1940 року він став членом СС, 1 серпня 1941 року — НСДАП (№8 434 486; заднім числом додано з 16 грудня 1940 року), допомагав у переселенні німців зі Східної Європи до Польщі. Після початку Німецько-радянської війни в 1941 році він добровільно вступив до лав вермахту. У березні 1942 року, під час зачистки центральної ділянки Східного фронту, його розстріляли радянські партизани.

18 серпня 1941 року німецька окупаційна влада змінила назву вулиці Кошикової у Варшаві на вулицю доктора Курта Люка.

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу Премія Йоганна Готтфріда фон Гердера (1937) Почесний хрест ветерана війни з мечами

Бібліографія У своїй науковій роботі Люк поєднував історичні та етнографічні аспекти в активній галузі досліджень між польським та німецьким народами. Він займався польськими працями, досліджуючи та демонструючи вплив німецької культури. Він пропагував німецький внесок у цивілізацію руських земель Речі Посполитої. Він був автором численних нацистських книг та публікацій.

Die deutschen Siedlungen im Cholmer und Lubliner Land. Plauen 1933. Deutsche Aufbaukräfte in der Entwicklung Polens. Forschungen zur deutsch-polnischen Nachbarschaft im ostmitteleuropäischen Raum, Plauen 1934. Die Geschichte des Deutschtums in Chodziez (Kolmar) und Umgebung. In: Kurt Lück, Alfred Lattermann (Hrsg.): Unsere Heimat. Volkstümliche Schriftenreihe zur Förderung der deutschen Heimatbildung und Familienüberlieferung in Polen. Heft 1. Posen, 1937. Der Mythos vom Deutschen in der polnischen Volksüberlieferung und Literatur. Ostdeutsche Forschungen Bd. 7. Posen 1938, 2. Auflage 1943. Der Lebenskampf im deutsch-polnischen Grenzraum. Berlin 1940 (=Schriftenreihe der NSDAP, Gruppe VII, Bd. 4). Volksdeutsche Soldaten unter Polens Fahnen. Tatsachenberichte von der anderen Front aus dem Feldzug der 18 Tage. Berlin 1940. Deutsche Gestalter und Ordner im Osten. Posen 1940, 2. Auflage 1943. mit Viktor Kauder: Deutsch-Polnische Nachbarschaft. Lebensbilder deutscher Helfer in Polen. Veröffentlichungen des Göttinger Arbeitskreises, 178. Holzner Verlag, Würzburg 1957.

Література

Michael Burleigh: Germany Turns Eastwards. A Study of Ostforschung in the Third Reich, Cambridge 1988. Eike Eckert: Die wissenschaftliche Sozialisation des Osteuropahistorikers Gotthold Rhode. Berlin (Unveröff. Magisterarbeit) 2003, S. 66–70. Michael Fahlbusch: Wissenschaft im Dienst der nationalsozialistischen Politik, Baden-Baden 1999. Hans-Werner Rautenberg: Das historiographische Werk Kurt Lücks, in: Zwischen Konfrontation und Kompromiß. München 1995, S. 95–107. Jan Zimmermann: Die Kulturpreise der Stiftung F.V.S. 1935 – 1945. Darstellung und Dokumentation Hrsg. von der Alfred Toepfer Stiftung F.V.S. Hamburg 2000.

Посилання

Kurt Lück – publikacje w bibliotece Polona

Примітки