Даррелл Робінс Ліндсі (; 30 грудня 1919, Джефферсон — 9 серпня 1944, Л'Іль-Адам) — американський військовослужбовець, капітан Повітряних сил армії США. Пілот бомбардувальника ПС армії США під час Другої світової війни, посмертно нагороджений медаллю Пошани.

Біографія Даррелл Робінс Ліндсі народився в Джефферсоні, штат Айова, в сім'ї Джессі Лайла та Грейс Еліс Ліндсі. Після закінчення середньої школи у Форт-Доджі в 1938 році він навчався в Університеті Буена-Віста в Сторм-Лейк протягом одного року, перш ніж перевестися до Університету Дрейка в Де-Мойні. 16 січня 1942 року він вступив до авіаційного училища як курсант у Форт-Де-Мойні. Навчався у Вісалії, на армійському аеродромі Лемур та армійському аеродромі Вікторвілл у Каліфорнії, здобувши льотну кваліфікацію та звання другого лейтенанта в серпні 1942 року.

Ліндсі також пройшов підготовку пілота бомбардувальної авіації на аеродромі Кіртленд, штат Нью-Мексико. У 1943 році призначений до 314-ї бомбардувальної ескадрильї на аеродромі Макділл, штат Флорида, у званні першого лейтенанта. У вересні 1943 року його перевели на аеродром Келлогг, штат Мічиган, і призначили до 585-ї бомбардувальної ескадрильї, 394-ї бомбардувальної групи (середньої) B-26 «Мародер». У грудні його підвищено до капітана і призначено командиром ескадрильї.

У складі 9-ї повітряної армії 11 березня 1944 року 394-та бомбардувальна група була передислокована на авіабазу Борем в Англії. Підрозділ негайно взяв участь у бомбардуванні мостів, аеродромів та залізничної системи у Франції в рамках підготовки до вторгнення через Ла-Манш. У день «Д» група атакувала артилерійські позиції в Шербурі, а потім і далі підтримувала наземні частини союзників у Нормандії, атакуючи німецькі лінії комунікації. Наприкінці липня група змінила місце базування на авіабазу Королівських ПС Голмслі-Саут, готуючись до переміщення на континент, і 7 серпня 1944 року розпочала триденну кампанію атак на залізничні та мостові цілі в регіоні Іль-де-Франс на півночі Франції, за що групу в цілому відзначено почесною відзнакою за видатні заслуги.

9 серпня капітан Ліндсі, ветеран 45 бойових вильотів, вилетів командиром групи, щоб знищити залізничний міст через річку Сену в Л'Іль-Адам на північний захід від Парижа. Міст, один з останніх, що збереглися через Сену, був сильно захищений німецькими зенітними підрозділами.

Очолюючи формування з 30 літаків, B-26 Ліндсі був сильно пошкоджений, а правий двигун і крило загорілися під час бомбардування. Хоча Ліндсі був вибитий з ладу, він повернув своє місце та повів групу над ціллю, а потім стабілізував літак, щоб його екіпаж міг стрибнути з парашутом. За словами бомбардира екіпажу, Ліндсі значно зменшив власні шанси на втечу, щоб запобігти розвороту літака, що виявилося фатальним, коли паливний бак вибухнув одразу після того, як останній член екіпажу покинув літак. Тіло капітана Ліндсі не було знайдено, і він був внесений до списку зниклих безвісти та вважається загиблим.

30 травня 1945 року Ліндсі був нагороджений медаллю Пошани, яку прийняла його вдова, Евалін Скотт Ліндсі Райнхарт (1919—1992), під час церемонії 9 серпня 1945 року в Першій пресвітеріанській церкві у Форт-Доджі.

Див. також Едвард О'Гара Річард Айра Бонг Джеймс Дуліттл Ентоні Кротяк Чарльз Де Глоппер

Примітки

Посилання

Darrell Robins Lindsey Lindsey — Capt Darrell R Lindsey Medal of Honor, Captain Darrell Robbins Lindsey, United States Army Air Corps