Битва під Прудком — бойові дії польського 15-го полку піхоти майора. Болеслав Залеський з частинами Мазирської групи воював під час польсько-радянської війни.

Загальна ситуація 14 травня 1920 року розпочався радянський наступ військ Західного фронту Михайла Тухачевського. 15-та армія Августа Корка та Північна група Євгена Сергєєва атакували позиції польських частин 8-ї піхотної дивізії та 1-ї Литовсько-Білоруської дивізії в загальному напрямку на Глибоке. 16-та армія Миколи Соллогуба, здійснюючи допоміжний наступ, атакувала частини 4-ї армії генерала Станіслава Шептицького та спробувала форсувати річку Березину біля МуравиНаразі Мурава, Березинський район. та ЖуковцяЖуковець, над річкою Березиною, наразі Березинський район., а також біля ЖорновкиЖорновка — село при гирлі р. Жорновка, наразі Березинський район. та НегоничіНегоничі, наразі Березинський район.. Через складну оперативну обстановку 23 травня розпочався загальний відступ польських військ на захід. Після зупинки радянського наступу Резервна армія генерала Казимира Соснковського за участю частин 1-ї та 4-ї армій відкинула ворога до лінії річок Аута та верхів'я Березини. У першій декаді червня польсько-радянський фронт у Білорусі стабілізувався. В Україні, після прориву польського фронту 1-ю Кінною армією Семена Будьонного, Верховне командування Війська Польського розпочало загальний відступ від Дніпра. 18 червня Поліська група генерала Сікорського розпочала відступ. Головнокомандувач Юзеф Пілсудський наказав здійснити серію рейдів на півночі в тилові райони радянських військ, щоб створити враження, що великі польські сили готують наступ. Тим часом частини Поліської групи обороняли підходи до Мозира та Каленковичів.

Операції поблизу Прудка Через прогрес радянського наступу в Україні, 18 червня 1920 року Поліська група генерала Владислава Сікорського розпочала відступ з Дніпра. 15-й піхотний полк майора Болеслава Залеського виступив до Турії трьома незалежними колонами та 24 червня був атакований радянськими кавалерійськими частинами. 2-й батальйон полку був заскочений зненацька поблизу Огородника та вів важкий бій. Хоча він і відбив ворога, він зазнав важких втрат. Одночасно решту батальйонів полку атакували та змусили відступити до Мозира. Це обійшло з флангу основну колону, що йшла до Прудка, включаючи полкові підрозділи. Саме в Прудку на них напала радянська кавалерія. Боями між штабними підрозділами командував майор Залевський, а штабні офіцери, писарі, медики та таборити вступили у збройний бій. Колону врятувало лише прибуття двох рот 2-го батальйону, які, ведучи бій з кавалерією, змінили напрямок і випадково опинилися в районі бойових дій. Відбивши напад ворога, колона командира полку відійшла до рубежів Дамарки.

Коментарі

Примітки

Бібліографія