Мазурик Михайло Федотович (18 вересня 1925 — 11 січня 1992), доктор медичних наук (1970), професор (1979).
Біографія Народився 18 вересня 1925 року в селі Устя Вінницької області у сім’ї службовця. У 1941 році закінчив середню школу. У 1944 році був призваний до армії, був рядовим сапером. Брав участь у визволенні міст і сіл України, Молдови, Румунії, Чехословаччини. Нагороджений орденом, медаллю «За перемогу над Німеччиною». У 1950 році закінчив Вінницький медичний інститут. Згодом працював на Полтавщині. Спочатку дільничним лікарем Великокринківської дільничної лікарні Глобинського району, потім – головним лікарем Гребінківського та Гадяцького районів. Саме тут проявилися його адміністративні, педагогічні, лікарські, громадські якості. На матеріалі практичної хірургічної діяльності захистив кандидатську дисертацію, присвячену лікуванню та оздоровленню сільських жителів після сільськогосподарських травм. У 1960 році присвоєно науковий ступінь кандидата медичних наук. У 1961 році Михайла Мазурика було призначено головним лікарем Полтавської обласної клінічної лікарні. Він був ініціатором розвитку торакальної і судинної хірургії на Полтавщині. Великий практичний досвід та наукове узагальнення стали основою його докторської дисертації з актуальної теми діагностики і лікування облітеруючого артеріозу «Склерозування мозкової речовини наднирників і двостороння поперекова симпатектомія в комплексному лікуванні облітеруючого артеріоза». З 1972 року Михайло Федотович працював у Полтавському медичному стоматологічному інституті. Спочатку на посаді асистента кафедри факультетської хірургії, а згодом – завідувачем кафедри. З 1975 року обраний завідувачем кафедри госпітальної хірургії. У 1979 році присвоєно вчення звання професора. З 1985 по 1989 рік – проректор із лікувальної роботи. Помер 11 січня 1992 року. Похований у Полтаві.
Наукова діяльність Михайло Федотович Мазурик – хірург-новатор, автор понад 300 наукових праць, зокрема 3 монографій. Його праці відомі як в Україні, та і за кордоном. Багато часу приділяв громадській роботі, впродовж 15 років очолював Полтавське наукове медичне товариство хірургів. Його наукові дослідження були присвячені екстреній хірургії, діагностиці і лікуванню захворювань судин; гнійному остеомієліту; патології жовчних проток; лікуванню виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки; травматології та організації охорони здоров’я. зробив визначний внесок в організацію хірургічної служби Полтавщини.
Нагороди та почесні звання Нагороджений орденом «За перемогу над Німеччиною», знаком «Відмінник охорони здоров’я» Нагороджений медалями «За трудову відзнаку», «Ветеран праці», знаком «Відмінник охорони здоров’я», знаком Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти «За відмінні успіхи в роботі». Був обраний членом-кореспондентом Вінницької академії медико-технічних наук НМТТ України, почесним академіком Української медичної стоматологічної академії, почесним академіком Академії наук України і Міжнародної академії інтегрованої антропології, почесним членом Асоціації анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України.
Джерела Мазурик Михайло Федотович. Репозитарій ПДМУ ПАМ'ЯТЬ ПРО ХІРУРГА. Полтавська обласна клінічна лікарня імені М.В. Скліфосовського