Саєнко-Вергун Андрій (1961, Львів — , Львів) — сучасний український художник, відомий своїми роботами у сфері станкового живопису, графіки, монументального та прикладного мистецтва, а також скульптур та інсталяцій. Його творчість виражає характерні ознаки абстрактного експресіонізму, зокрема «вільно-динамічну» та семіотичну абстракцію.
Ранні роки та освіта Андрій Саєнко-Вергун народився в сім'ї Ростислава Саєнка й Дарії Саєнко (до шлюбу Вергун). Мав старшого брата Юрія — композитора. 1980 року закінчив Львівське художнє училище імені Івана Труша у Львові, а в 1987 році — Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (нині Львівська національна академія мистецтв). З кінця 1980-х років активно працює у сфері сучасного мистецтва, поєднуючи станковий живопис із колажем, графічними експериментами та просторовими інсталяціями.
Був одружений з художницею Лідією Борисенко (* 1965). Мав дочок Ярину (* 1990) й Ольгу () — художниць.
Художня діяльність Саєнко-Вергун створює роботи у широкому діапазоні технік: олійний та акриловий живопис, авторські колажі, змішані медіа, об'ємні об'єкти та інсталяції.
Серед помітних творів — колажні інсталяції, серед яких трилогія «Пазлодійство» (колажна інсталяція-триптих), а також серія «Ризоми» у графіці, і ряд живописних серій: «Народження», «Він-Вона», «Орнаментика народження», «Діалог або співрозмовники», «Напруга», «Апорія» та інші. Роботи Саєнка-Вергуна часто розглядають у контексті трансавангардного та інтелектуального мистецтва, яке виникало в Україні наприкінці ХХ століття. Його абстрактні композиції, особливо серія «Народження», резонують із філософськими підходами до деконструкції форм й смислів — таким чином він долучається до художньої рефлексії національного і трансструктурного дискурсу. А мистецтвознавець Віктор Вишеславський відзначає, що роботи Саєнка-Вергуна мають ознаки трансавангардного мислення: поєднання абстрактних форм із культурними кодами, робота з пластичною енергією кольору та фактури.
Виставки та проєкти 2021: авторський проєкт «Пазлодійство» (Львів), Музей модернізму у Львові.
2024: «Не зовсім глухий кут» — інсталяція, представлена на аукціоні Mercury Auction, що поєднує колаж і просторову композицію, рефлексуючи над темами ізоляції та відкритих можливостей (Київ).
Публічні ідеї та проєкти У 2006 році Саєнко-Вергун запропонував концепцію встановлення на Високому Замку у Львові пам'ятника у формі величезної писанки — символу єднання України. За задумом, конструкція висотою 40–50 метрів могла б слугувати культурним і архітектурним символом із внутрішнім простором для ресторану, вернісажу, оглядового майданчика. Орнаменти мали включати мотиви космацької та трипільської писанки. Проте реалізація проєкту опинилася під питанням через технічні та археологічні обмеження.
Примітки