Тувія Гроссман (; 1980, Чикаго, США) — ізраїльсько-американський юрист, єврей, який здобув популярність під час другої інтифади. Після того як Гроссмана жорстоко побили палестинці в Єрусалимі, його фотографію використали «Нью-Йорк таймс» й інші ЗМІ з підписом, в якому його видавали за палестинця, який постраждав від рук ізраїльських поліціянтів на Храмовій горі.

Біографія

Ранні роки й інцидент Народився 1980 року в Чикаго. Його батько — лікар-офтальмолог Аарон Гроссман. В юності приїхав до Ізраїлю, щоб вчитися в єшиві.

2000 року, напередодні свята Рош га-Шана, він їхав з двома друзями в таксі Єрусалимом. Дорогою таксі проїжджало через арабський квартал , де проходила демонстрація палестинців. У машину полетіло каміння, пасажирів витягли з неї і почали бити. Гроссман був неодноразово поранений ножем, але зміг добігти до заправки, де патруль ізраїльської воєнізованої поліції врятував йому життя. Відповідно до спогадів потерпілого, він упав на землю, і в цей момент група фотографів почала робити фотографії. Ізраїльський поліціянт друзського походження Гідеон Цефаді захищав його, кричачи на палестинців і прикриваючи Гроссмана від остаточної розправи.

Публікація фотографії 30 вересня 2000 року «Нью-Йорк таймс», «Ассошіейтед Прес», «The Boston Globe» й інші ЗМІ опублікували фотографію ізраїльського поліціянта з палицею, що стоїть над побитим і стікаючим кров'ю молодим чоловіком, що мав вигляд, ніби він його побив. У підписі молодого чоловіка вказали палестинцем, а місце події — Храмову гору (хоча на задньому фоні видно автозаправку). За спогадами Гроссмана, виявитися «частиною палестинської пропаганди» для нього було ще болючіше, ніж перенести побиття, через яке на його голові залишилися шрами.

Батько постраждалого, який проживав у США, побачив фотографію в газеті і звернувся до редакції «Нью-Йорк таймс» вимагаючи виправити неправильну інформацію. Газета також отримала безліч обурених відгуків читачів, які сприйняли публікацію як прояв антиізраїльської упередженості. «Нью-Йорк таймс» опублікувала уточнення, назвавши Тувію Гроссмана «американським студентом в Ізраїлі», і не згадавши при цьому його етнорелігійну приналежність, як і приналежність нападників. Газета також заявила, що його поранили в Старому місті Єрусалима, хоча напад стався за його межами. Пізніше та ж фотографія Гроссмана використовувалася в пропалестинській кампанії, яка закликала до бойкоту корпорації Coca-Cola за передбачувану підтримку Ізраїлю.

Подальше життя Незабаром після публікації відомостей про те, що сталося, Гроссману зателефонували численні новинні шоу великих американських телеканалів із запрошеннями на інтерв'ю. Він відхилив усі запрошення, за власними словами, через звичку уникати публічності і прагненням відновитися після перенесеної травми. Водночас погодився бути присутнім на мітингах і заходах на підтримку Ізраїлю, в цілі яких твердо вірив. Тувія Гроссман навчався у 2001—2004 роках у при Іллінойському інституті технологій, здобувши ступінь доктора права.

2005 року переїхав до Ізраїлю й одружився; у пари народилася дочка. 2010 року за десять років після інциденту він знову зустрівся з Гідеоном Цефаді, який врятував йому життя; зустріч була організована американською НКО HonestReporting в Єрусалимі.

Професійна кар'єра В Ізраїлі, після стажування у Верховному суді (2003—2005), працював у низці юридичних й інфраструктурних компаній, займаючись супроводом великих проєктів у сфері енергетики, інфраструктури та проєктного фінансування. Надалі керував напрямом розвитку бізнесу та юридичних питань в ізраїльських технологічних й інфраструктурних компаніях. З 2018 року працював директором з правових питань компанії Pangea IT, яка відповідає за юридичний супровід міжнародних проєктів у сфері інформаційних технологій, безпеки, енергетики й інфраструктури.

У суспільно-політичному дискурсі Публікація фотографії Гроссмана з підписом, що спотворила те, що відбувалося на повністю протилежне, політолог Флоріан Маркл оцінив як яскравий приклад розриву зв'язку між репортажем і реальністю.

Журнал «The Quill», який видається американським , зазначив, що інцидент з Гроссманом «викликав побоювання з приводу упередженості ЗМІ, які дуже часто зображують єврейську державу як безжального агресора, не перевіряючи факти». Дослідник міжнародної фотожурналістики Фелікс Кольтерман зазначив, що для прихильників Ізраїлю спотворення фактів у цій публікації стало символічним прикладом антиізраїльської упередженості в іноземній пресі.

Примітки

Література

Посилання