Чорна металургія Південної Кореї — галузь обробної промисловості Південної Кореї, одна з найважливіших і ключових галузей важкої промисловості країни. Є однією з найбільших у світі. Південна Корея належить до найбільших виробників сталі в світі і є великим експортером металопродукції, при тому, що в країні відсутні в достатній кількості власні поклади корисних копалин — залізної руди і вугілля, — необхідних для розвитку галузі. За обсягами виробництва сталі Південна Корея посідає 6-е місце в світі (63,6 млн т у 2024 році), чавуну — 5-е місце (44,2 млн т у 2024 році). Найбільшою чорнометалургійною компанією країни є POSCO.

Рівень розвитку чорної металургії у Південній Кореї порівнянно з Північною Кореєю до середини 1970-х років був низчим, однак у зв'язку з надзвичайно швидким розвитком з 2-ї половини 1970-х років чорна металургія Південної Кореї поступово залишила далеко позаду чорну металургію Північної Кореї як за технічним розвитком, так і за обсягами виробництва.

Історія

Початок використання залізних знарядь праці на території Кореї відноситься до середини I тис. до н. е. Корея. // Пізніше, на початку I тис. н. е. Корея послужила містком, через який металургія заліза з континентальної частини Азії потрапила до Японії. William Wayne Farris. Ancient Japan's Korean Connection. // Korean Studies, Vol. 20, 1996, pp. 1-22.

У 20 столітті, під час окупації Кореї Японією у 1910—1945 роках японські компанії, за участі європейських спеціалістів, побудували в Кореї — переважно у її північній частині — кілька металургійних заводів, приурочених до місцевих покладів залізних руд. Були побудовані і підприємства суміжних галузей, зокрема коксохімічної і залізовидобувної. Напередодні і під час Другої світової війни у Кореї вироблялося понад 1 млн т чавуну, 800 тис. т сталі, 3 млн т залізної руди, 8 млн т вугілля. Наприкінці війни підприємства галузі були частково зруйновані. Пізніше, після Корейської війни (1950—1953) і утворення Республіки Кореї і КНДР всі ці заводи залишилися на території КНДР, тобто поза межами Південної Кореї. Таким чином, після Корейської війни Південна Корея залишилася без значних підприємств чорної металургії.

У 1950-х роках металургія і металообробка були найвідсталими і занехаяними галузями обробної промисловості Південної Кореї. Основним типом підприємств металургійної промисловості в цей час була невеличка ливарна майстерня, на якій використовувалося найпростіше обладнання. Часто такі ливарні були зайняті ремонтом механічного обладнання і сільскогосподарських знарядь. В країні було лише 2 відносно великих підприємства чорної металургії. Першие з них — чавуноливарний завод «Самхва», створений під час Другої світової війни біля міста Самчхок. До руйнації під час Корейської війни завод складався з 8 невеличких доменних печей загальною продуктивністю лише 20 т на добу. Після війни печі відновлювалися дуже повільно і до кінця 1950-х років підприємство так і не досягло своєї довоєнної потужності. На заводі переплавлялася місцева руда. На інших, невеличких, підприємствах чавун виплавлявся у вагранках, сировиною для яких слугував брухт. Сталеплавильне виробництво було сконцентровано біля міста Інчхон, на підприємстві урядової компанії «Техан чунконоб конса», на якому працювала електросталеплавильна піч потужністю 300 тис. т сталі на рік. Сировиною для ного був металобрухт. Сталь постачалася на сусідні підприємства тієї самої компанії, на яких вироблявся прокат, сталеве лиття, сталевий трос, цвяхи. Б. В. Синицын. Промышленность и положение рабочего класса Южной Кореи (1945—1959). — М., 1961.- С. 69 — 71.

На початку 1970-х років в країні діяли лише невеличкі сталеливарні підприємства. У 1970 році було виплавлено лише 0,5 млн т, у 1972 році — 0,58 млн т, що було у 5 разів менше ніж у Північній Кореї. При цьому потребність в сталі становила 2,8 млн т на рік. М. Тригубенко. Промышленность Корейской Народно-Демократической Республики: экономические основы, современный уровень и структура. — М.: Наука, 1977. С. 152, 159. У 1973 році за участі японських компаній було побудовано Пхоханський металургійний комбінат, що став першим у Південній Кореївеликим металургійним підприємством з повним металургійним циклом.M. Yülek, T. K. Taylor. Designing Public Procurement Policy in Developing Countries: How to Foster Technology Transfer and Industrialization in the Global Economy . — Springer Science & Business Media, 2011. P. 150. ISBN 978-1-4614-1441-4 e-ISBN 978-1-4614-1442-1

У 1985 році, через кілька років після завершення будівництва і виведення на повну потужність металургійного комбінату у Пхохані, компанією «POSCO» було розпочате будівництво металургійного комбінату у Кван'яні. Його було побудовано у кілька етапів протягом 1985—1992 років.

Сировинна база

Запаси залізної руди в Південній Кореї обмежені. Тут є гематитові, магнетит-гематитові, титаномагнетитові залізні руди. Підтверджені запаси залізної руди становлять лише 177 млн т, вміст заліза у рудах в середньому — 35 %. Найважливіші центри видобутку залізних руд — рудники «Яньян» (пров. Канвондо) із запасами 3,1 млн т руди, «Мульгим», 2 млн т руди і «Ульсан» (обидва в пров. Кьонсан-Намдо). Залізні руди добувають також на інших родовищах. Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X. Видобуток залізних руд становить лише 400 тис. т на рік.

Незначні родовища марганцевих руд представлені жильними тілами в різноманітних породах (родовища Кьонджу, Йонхва та ін.), окисненими рудами серед родохрозитових вапняків (рудник «Янгу», родовище Чонсон).

Запаси вугілля становлять 700 млн т. Однак, вугілля представлено в основному антрацитами, коксівного вугілля немає.

Загальна характеристика виробництва У Південній Кореї налічується 3 металургійних заводи (комбінати) повного металургійного циклу — Пхоханський, Кван'янський і Тоджінський. На цих заводах у доменних печах виплавляється чавун, який у кисневих конверторах переплавляється на сталь. Використовується імпортна залізна руда. Крім того, в країні є ціла низка металургійних заводів неповного виробничого циклу, які переплавляють металобрухт у електропечах. У кисневих конверторах виплавляється 72,3 % сталі, у електросталеплавильних печах — 27,7 % (дані 2024 року). Працюють також феросплавні заводи, що випускають феромарганець, силікомарганець, феросиліцій, ферованадій, феромолібден і феронікель. Для зручності доставки імпортної сировини і відправки готової продукції заводи розташовані безпосередньо на морському узбережжі або на невеликій відстані від нього.

Розвивається виробництво заліза прямого відновлення. Компанія POSCO планує будівництво заводу з виготовлення гарячобрикетованого заліза, на якому має використовуватися процес власної розработки, що названий компанією «HyREX». Відновником у цьому процесі слугує водень, одержуваний, як стверджується, екологічним способом. Сировиною слугує залізна руда, без попередньої переробки її на котуни.

Підприємства чорної металургії

+ Металургійні заводи і комбінати Південної Кореї станом на 2025 рік. № п/п Завод Компанія-власник Розташування Основне облад- нання Вироб- нича потуж- ність, млн. т/рік Рік за- снува- ння 1 Інчхон Донгук, 동국제강 Інчхон, ДСП 2,2 1972 2 Інчхон Хюндай, 현대제철 Інчхон, ДСП 4,697 1968 3 Інчхон KG Steel, KG스틸 주식회사 Інчхон, ДСП 1 1972 4 Кван'янський металургійний комбінат ПОСКО Кван'ян, ДП, ЗПВ, КК, ДСП 24,750 — чавун, 2,500 — губчастого заліза, 25,499 — сталь 1987 5 Кунсан Кунсан, ДСП 2,101 1987 6 Ноксан 제강 녹산 Техан, 대한제강 Пусан, район Ноксан, ДСП 1 2007 7 Пусан YK Steel, YK스틸 Пусан, ДСП 0,930 1966 8 Пхохан 포항 Донгук, 동국제강 Пхохан, ДСП 1,4 1991 9 Пхохан Хюндай, 현대제철 Пхохан, ДСП 3,4 н.д 10 Пхоханський металургійний комбінат ПОСКО Пхохан, ДП, ЗПВ, КК, ДСП 12,900 — чавун, 2,5 — губчастого заліза, 19,901 — сталь 1973 11 Пхохан 포항공장 SeAH Besteel, 세아베스틸 Пхохан, ДСП 1,2 1978 12 Танджін ХАНСКО-Хванйон, 환양스틸 Танджін, ДСП 0,8 1993 13 Танджін 현대제철 일관제철소 Хюндай, 현대제철 Танджін, ДП, КК, ДСП 12,440 — чавун, 16,200 — сталь 2,006 14 Танджін KG Steel, KG스틸 주식회사 Танджін, ДСП 3 1999 15 Чханвон КІСКО, , 한국철강 Інчхон, ДСП 3 1965 16 Чханвонський завод спеціальної сталі 창원특수강 SeAH Besteel, 세아베스틸 Чханвон, ДСП 1,2 1966 17 Південно- корейський завод ГБЗ3 н.д. н.д. ЗПВ 4 20304 18 Танджін3 YK Steel, YK스틸 Танджін ДСП 1 20254 Примітки. 1. ДП — доменна піч, ЗПВ — установка з виробництва заліза прямого відновлення, КК — кисневий конвертор, ДСП — дугова сталеплавильна піч. 2. н.д. — немає данних. 3. Завод запланований до будівництва. 4. — запланована дата початку роботи.

Статистичні данні + Виробництво основних видів продукції чорної металургії у Південній Кореї, млн. т. Вид продукції 1960 1970 1980 1990 1995 2000 2005 2010 2015 2020 2024 Залізна руда 0,392 0,571 0,619 0,298 0,184 0,336 0,213 0,513 0,445 0,575 0,4 Кокс н.д 5,5 5,7 н.д. н.д. н.д. 19,066 15,345 Залізо прямого відновлення — н.д. н.д. Чавун н.д 0,049 5,577 15,3 22,344 24,938 27,309 31,228 47,639 45,360 44,2 Сталь 0,049 0,481 8,557 23,1 36,722 43,107 48,455 58,914 69,670 67,098 63,6 Феросплави — н.д. 0,117 0,185 0,220 0,255 0,263 0,407 0,534 0,667 Металопрокат 65,752 Примітки. 1. н.д. — немає даних.

Див. також Чорна металургія Північної Кореї

Посилання