Ві́льям Крун (; 15 вересня 1633 — 12 жовтня 1684) — англійський лікар та один із перших членів Лондонського королівського товариства.

Життєпис Вільям Крун народився в Лондоні 15 вересня 1633 року і пішов до у Нортвуді 11 грудня 1642 року. 13 травня 1647 року його було прийнято як стипендіата у Кембриджі, який він закінчив, здобувши ступінь бакалавра мистецтв у 1651 та ступінь магістра у 1651-му. Після отримання першого ступеня його було обрано на стипендіюCroone, William (CRN647W) // A Cambridge Alumni Database. University of Cambridge..

У 1659 році обраний в Лондоні, і, обіймаючи цю посаду, він брав участь у заснуванні Лондонського королівського товариства, члени якого там збиралися. На їхньому першому засіданні після того, як вони сформувалися в постійний орган, 28 листопада 1660 року Круна було призначено їхнім реєстратором, і він продовжував обіймати цю посаду до публікації хартії, якою Джон Вілкінс та Генрі Ольденбург були призначені співсекретарями. 7 жовтня 1662 року він королівським мандатом був призначений доктором медицини в Кембриджі. 20 травня 1663 року він був обраний одним із перших членів Королівського товаристваEintrag zu Croone; William (1633—1684); physician // Royal Society, London, і він часто засідав у раді. 25 червня того ж року його було прийнято кандидатом до . У 1665 році він відвідав Францію, де познайомився з кількома вченими та видатними людьми.

28 серпня 1670 року Товариство хірургів призначила Круна своїм лектором анатомії м'язів, наступником математика і лікаря сера , і він обіймав цю посаду до кінця свого життя. Невдовзі після призначення на неї він покинув посаду професора в Ґрешем-коледжі. 29 липня 1675 року, після дванадцяти років очікування на вакансію, його прийняли до складу . В останній частині свого життя він розвинув широку та прибуткову лікарську практику. Він помер 12 жовтня 1684 року та був похований у церкві Святої Мілдред у Поултрі (Лондон). Надгробну проповідь, яка згодом була опублікована, виголосив Джон Скотт, доктор богослов'я, канонік Віндзора.

Праці Він опублікував працю «Про причину руху м'язів» (De ratione motus Musculorum, London, 1664, and Amsterdam, 1667) та робив доповіді для Королівського товариства, зокрема на тему: «Роздуми про конформацію курчати в яйці перед інкубацією» (A Discourse on the Conformation of a Chick in the Egg before Incubation, 28 березня 1671). Доктор Гудолл відзначає, що Крун «зробив найвинахідливіші та чудові спостереження за яйцями задовго до того, як з'явилася книга Мальпігі на цю тему».

Спадок Вільям Крун вважається засновником . Він залишив після себе план заснування двох почесних лектур: одна лекція мала читатися перед , а проповідь — у церкві , інша — щорічно перед Королівським товариством про природу та закони руху м'язів. Але так як в його заповіті не було передбачено фінансування цих лекцій, його вдова здійснила цей намір, передавши у своєму заповіті таверну «Королівська голова» () що на Ламбет-Гілл, , у довірчу власність виконавцям свого заповіту, щоб чотири частини коштів з п'яти були виплачені Колегії лікарів для заснування щорічної лекції, яка зараз називається Круніанською лекцією; а п'ята частина — Королівському товариству.

Його дружина Мері вийшла заміж повторно після його смерті. Леді Седлер (як вона стала) також, з поваги до пам'яті свого першого чоловіка, Вільяма Круна, подбала про заснування почесних лекцій з алгебри, які згодом були запроваджені в деяких коледжах Кембриджа. Ці ранні лекції, що фінансувалися з 1710 року, зрештою були у 1860 році реорганізовані у почесну посаду в Кембриджському університеті.

Дата 4 червня відзначається в спільноті музеїв природничої історії як «День старого Круна», що вшановує лекцію Круна перед Королівським товариством 4 червня 1662 року, як першого задокументованого використання консервуючої рідини (у цьому випадку етанолу) для тривалого зберігання музейних зразківJohn E. Simmons Fluid Preservation: A Comprehensive Reference. Rowman & Littlefield Publishers, 2014. — 364 pp. ISBN 1442229659«Why We Should Celebrate Old Croone Day, 04 June 1662»[https://sites.psu.edu/frost/2013/06/04/happy-old-croone-day/ «Old Croone Day».

Сім'я Крун був одружений з Мері, дочкою олдермена Джона Лорімера з Лондона. Згодом, після його смерті, вона стала дружиною сера Едвіна Садлера, барона, з Темпл-Дінслі, (Гартфордшир), і померла 30 вересня 1706 року.

Примітки

Джерела Warwick William Wroth Croone, William. In: Leslie Stephen (Hrsg.): Dictionary of National Biography. Band 13: Craik – Damer. MacMillan & Co., Smith, Elder & Co., New York City / London 1888, S. 207–208

Robert L. Martensen Croone, William (1633–1684). In: Henry Colin Gray Matthew, Brian Harrison (Hrsg.): Oxford Dictionary of National Biography, from the earliest times to the year 2000 (ODNB). Oxford University Press, Oxford 2004, ISBN 0-19-861411-X; doi:10.1093/ref:odnb/6779 L. M. Payne, Leonard G. Wilson, Harold Hartley William Croone, F. R. S. (1633—1684). // Notes and Records of the Royal Society of London. Band 15, 1960, S. 211—219 (doi:10.1098/rsnr.1960.0020, )

Посилання Inspiring physicians biography