Францішек Герман

Францішек Герман (; 10 квітня 1911, Золочів (Тернопільське воєводство), нині Україна — 8 серпня 1994, Глівіце) — польський філолог, історик, музикознавець, публіцист, бібліофіл, громадський діяч.

Біографія Народився в сім'ї Мар'яна та Марії з дому Дроздовської. Батько працював столяром і музикантом, утримував братів і сестру, а також синів — Францішка і Броніслава. Родина була небагатою, однак вдалося знайти кошти на навчання дітей.

У 1917—1924 роках навчався у школі в Буську біля Львова, а в 1925—1932 роках — у неокласичній гімназії в Бережанах (з дворічною перервою через хворобу). У гімназійні роки зацікавився музикою, почав грати на скрипці під керівництвом композитора й диригента Томаша Моравського. Був концертмейстером і солістом гімназійного оркестру. У цей час дебютував як поет — тексти учня Моравський поклав на музику, а згодом вони вийшли окремою збіркою Głos duszy i serca (Бережани, 1934).

Після закінчення гімназії через матеріальні обставини розпочав практику в окружному суді в Бережанах (1932—1933), а з 1934 року працював секретарем у Львівському окружному суді. У 1937/1938 навчальному році вступив до Львівського університету Яна Казимира на відділення полоністики та етнографії, одночасно відвідував курси музикознавства як вільний слухач. Його викладачами були Стефанія Скварчинська, Юліуш Кляйнер, Євгеніуш Кухарський, Станіслав Лемпицький. У міжвоєнний період надрукував 13 статей у журналі Vexillum Resurrectionis (Рим) та львівській Gazecie Kościelnej, а також першу книгу Sylwetka duchowa Józefa Bohdana Zaleskiego… (Рим, 1936).

Друга світова війна

Під час війни долучився до підпільної діяльності: викладав за програмою середньої школи, писав для конспіративної преси. Його майбутня дружина Тереза Іваницька була розповсюджувачкою цих матеріалів. Частину статей передрукував у 1942 році чиказький Dziennik Związkowy Zgoda. Організовував таємні концерти, керував молодіжним ансамблем «Dziewiątka». Одночасно працював фізичним робітником у майстерні свого дядька, де виготовляли автомобільні кузови.

У 1944 році поновив навчання у Львівському університеті імені Івана Франка, працював асистентом проф. Євгеніуша Кухарського, відвідував лекції Владислава Подляхи та Мечислава Ґембаровича.

Повоєнний період

У квітні 1945 року виїхав до Кракова, де у 1946—1949 роках викладав у Вищій духовній семінарії отців-резурекціоністів. Згодом оселився у Глівіце. Працював бібліотекарем у Згожельці та в промислових установах, вихователем у школах, керівником гуртків.

У 1961 році захистив магістерську працю «Mickiewicz i Chopin» в Лодзькому університеті, а у 1963 році — докторську дисертацію Chopin i literaci warszawscy. Від 1968 року викладав історію музичної культури у Вищій музичній школі (нині Академія музична в Катовицях).

Помер 8 серпня 1994, похований на Липовому цвинтарі в Глівіце.

Наукова діяльність Автор 40 книг і близько 600 статей у 57 часописах у Польщі та за кордоном. Співпрацював із Польським радіо у Кракові та Катовицях. Досліджував творчість Фридерика Шопена, займався вивченням спадщини Ципріана Норвіда, Александра Єловицького, Юзефа Богдана Залеського та інших.

Громадська діяльність Був активним учасником численних організацій:

керівник міського відділу Стowarzyszenia PAX у Глівіце (1963—1968); голова Християнського суспільного об'єднання в Катовицях та віцепрезидент його Ради у Варшаві; член Товариства ім. Ф. Шопена; член Товариство розвитку Західних земель; член Комітету відбудови Сілезького музею в Катовицях; член-засновник Товариства ім. Зофії Косак у Цешині.

Довгі роки був активним діячем Сілезького відділу Товариства друзів книги (ОŚ TPK), де обіймав посади секретаря, бібліотекаря, члена суду товариства.

Родина 31 жовтня 1943 року одружився з львів'янкою Терезою Іваницькою (1926—2015).

Подружжя мало п'ятеро дітей:

Яніна (1945 р.н.), Анджей (1947 р.н.), Казімєж (1950—1994), Кшиштоф (1953 р.н.) та Івона (1961 р.н.).

Родина мешкала у Глівіце.

Відзнаки

Кавалерський хрест ордена Відродження Польщі; Відзнака «Заслужений діяч культури»; Почесна нагорода Товариства друзів Глівіце; Почесний член Сілезького відділу Товариства друзів книги.

Бібліографія

Примітки

Францішек Герман

Źródło i licencja