«Боббі Джонс: Геній удару» () — біографічна спортивна драма 2004 року, знята та написана Роуді Геррінгтоном. Фільм заснований на житті Боббі Джонса, єдиного гравця в гольф, який виграв усі чотири головні чемпіонати з гольфу серед чоловіків протягом одного сезону (1930 рік, епоха, коли головними турнірами були Аматорський чемпіонат Британії, Аматорський чемпіонат США, Відкритий чемпіонат та Відкритий чемпіонат США).

Сюжет У 1936 році гравець у гольф Боббі Джонс, подорожуючи на Олімпіаду до Берліна, зупиняється в Шотландії, щоб відвідати поле для гольфу «Олд Корс» у Сент-Ендрюсі. Занепокоєний тим, як його зустрінуть, він отримує теплий прийом від багатьох глядачів, деякі з яких навіть закрили свої місцеві магазини на день, щоб подивитися, як він грає.

Дія переноситься в Атланту, де маленький Джонс спостерігає, як його батько «полковник» Джонс погано грає в гольф. Чим більше юний Боббі дивиться, тим більше він наслідує кращих гравців, яких бачить, таких як Стюарт Мейден, професійний гравець клубу, родом зі Шотландії. До 14 років Джонс виграє чемпіонат штату Джорджія серед аматорів 1916 року і виходить у чвертьфінал чемпіонату США серед аматорів того ж року. Відомі спортивні журналісти того часу, такі як О.Б. Кілер і Грантленд Райс, виявляють до нього великий інтерес.

Із закінченням Першої світової війни Джонс бере участь у благодійних матчах на підтримку військових разом із кількома відомими гольфістами, такими як колоритний , який згодом стає головним суперником Боббі на полі. Він також навчається в Технологічному інституті Джорджії, де отримує диплом і знайомиться з Мері Малоун, з якою згодом одружується. Незважаючи на свої великі здібності гольфіста, він має запальний характер, що позначається на його грі та репутації. Під час свого першого візиту до Сент-Ендрюса в 1921 році Джонс покидає поле після 11 лунок третього раунду, висловлюючи свою неприязнь до поля. Його кумир , який виграв Відкритий чемпіонат рекордні шість разів за свою кар'єру, застерігає Боббі ніколи не здаватися, особливо в Сент-Ендрюсі, який він вважає найкращим полем для гольфу з усіх.

У 1923 році Джонс нарешті долає свої проблеми з характером і виграє свій перший великий чемпіонат на US Open, перемігши Боббі Крукшенка в плей-оф. У наступні роки Боббі досягає великих успіхів, вигравши ще 2 чемпіонати США, 4 чемпіонати США серед аматорів і 2 чемпіонати Open до 1929 року. У цей період Джонс навчається в Гарвардському коледжі, а пізніше в юридичній школі Еморіського університету, стаючи юристом за професією (що було бажанням його діда) і ніколи не стаючи професійним гольфістом. До 1930 року Джонс починає втрачати інтерес до турнірного гольфу. Він каже Мері, що його кінцевою метою є перемога у всіх 4 турнірах Великого шолома в одному році, після чого він піде на пенсію. Того року Джонс досягає цієї мети, ставши першим і досі єдиним гольфістом, який виграв календарний Великий шолом. Незабаром після цього Боббі дотримується свого слова і шокує спортивний світ, пішовши з турнірного гольфу у віці лише 28 років.

Титульна картка показує, що після виходу на пенсію Джонс продовжував робити внесок у розвиток гольфу, заснувавши Augusta National Golf Club і турнір Мастерс. Він служив у ВПС США під час Другої світової війни. У 1948 році у Джонса діагностували сирингомієлію, яка зробила його інвалідом до кінця життя, аж до смерті в 1971 році.

Акторський склад

Бабба Льюїс та зіграли Боббі Джонса в підлітковому і юному віці відповідно.

Реліз Фільм зазнав комерційного провалу, зібравши за перші вихідні 1,2 мільйона доларів, а загальний збір склав 2 707 913 доларів, тоді як виробничі витрати склали 20 мільйонів доларів.

Відгуки критиків Фільм отримав негативні відгуки. На агрегаторі рецензій Rotten Tomatoes він має 27% схвальних відгуків на основі 74 рецензій. На Metacritic, який використовує середній бал рецензій критиків, фільм має рейтинг 45 з 100 на основі 28 рецензій, що вказує на «неоднозначні або середні» відгуки.

Примітки

Посилання