Ельза Крістенсен (1913–2005), також відома як Народна Мати, була видатною данською діячкою у відродженні одінізму та асатру після Другої світової війни .

Ельза Окснер народилася в Есб'єрзі, Данія, в 1913 році, в 1937 році познайомилася зі своїм чоловіком Алексом. Обидва були профспілковими активістами до війни і згодом потрапили під слідство з боку нацистських окупаційних військ. Інформатор доніс на них до гестапо, звинувативши їх у зберіганні зброї та боєприпасів і в участі в підпільному антинацистському опорі. Їх звільнили через брак доказів. Однак невдовзі після закінчення другої світової війни Алекса Крістенсена шість місяців утримували в концентраційному таборі на околиці Ельсінору за його очевидну профспілкову приналежність.

Після війни подружжя Крістенсен емігрували до Канади . На початку 1960-х років їм стало відомо про одного з перших одіністів на ім'я Александр Руд Міллс, який організував одіністську групу в Австралії та написав невелику книгу під назвою «Поклик нашої давньоскандинавської релігії» .

У 1969 році Ельза та її чоловік заснували групу під назвою « Група вивчення Одінізму», яка пізніше стала « Товариством Одінізму» . Алекс помер у 1971 році, а Ельза продовжила заплановане, переїхавши до США Ельза багато років публікувала інформаційний бюлетень під назвою «Одініст» .

Діяльність

Ельза Крістенсен була однією з головних рушійних сил германського неоязичництва в сучасній епосі, їй передував лише у 1930-х роках австралійський піонер Александр Руд Міллс, чиї праці часто цитувалися в журналі «Одініст» .

Її праці справили великий вплив на багатьох її сучасників, таких як Народні збори Асатру, Альянс Асатру, Обряд Одина та Одіністська громада Іспанії — Асатру . Вона ймовірно, найбільш відома тим, що допомогла визнати одінізм та асатру тюремною системою США, а також своєю мережею листів та кампаніями з написання листів. Ельза роками редагувала, друкувала та оформляла свій інформаційний бюлетень самостійно, адже це був єдиний зв'язок із розпорошенною спільнотою одіністів по всій Північній Америці та світу.

Ельза Крістенсен мала велике значення для формування неоязичництва в Іспанії, визнавши в рамках одіністської ортодоксії групу «Коло Одіністів Іспанії», яка згодом дала початок Іспанській Громаді Одіністів-Асатру, що була зареєстрована в загальному реєстрі релігійних конфесій Міністерства юстиції у 2010 році, тим самим отримала повне визнання та рівність з іншими конфесіями, визнаними іспанською державою. Прихильники називали Ельзу — «Мати-народів». День її смерті є офіційним днем поклоніння в одіністській релігії Іспанії.

Ельзу Крістенсен пам'ятають тим, що вона допомогла багатьом колишнім засудженим за одіністські та асатруатичні дії реінтегруватися в суспільство, а сотні в'язнів вступили до лав асатру. Пізніше Крістенсен провела 36 місяців у федеральній в'язниці за зберігання наркотиків за участю ув'язнених, завжди стверджуючи, що її без згоди, перетворили на перевізника. Крістенсен була громадянкою Канади, і після в'язниці, вона деякий час була без транспорту, без даху над головою та повністю злиденною.

Громада Асатру проводила кампанію зі збору ресурсів і змогла відправити їх до Британської Колумбії . Вона відновила свою відданість Братству Одіністів і продовжила видавати «Одініст», тепер як інформаційний бюлетень «Мідгард Пейдж» . У 2005 році, у віці 91 року, вона пішла у відставку з посади керівника організації та померла через кілька днів, 5 травня.

Примітки