Жак-Жозеф Шампольйон-Фіжак (фр. [ʃɑ̃pɔljɔ̃ fiʒak]), також відомий як Шампольйон l'aîné («Старший»; 5 жовтня 1778 — 9 травня 1867), був французьким археологом, старшим братом Жана-Франсуа Шампольйона (розшифрувальника Розеттського каменю).
Життєпис Він народився у Фіжаку, департамент Лот. Він став професором грецької мови та бібліотекарем у Греноблі. Його дослідження в Греноблі в 1803 році виявили існування крипти Меровінгів під церквою Святого Лаврентія. Він був змушений піти у відставку в 1816 році через свою участь у Ста днях. Згодом він став зберігачем рукописів у Національній бібліотеці в Парижі та професором палеографії в École des Chartes. У 1850 році він став бібліотекарем замку Фонтенбло.
З 1832 по 1851 рік він був кореспондентом Королівського інституту Нідерландів, який жив за кордоном.
Праці Він відредагував кілька праць свого брата, а також був автором оригінальних праць на філологічні та історичні теми, серед яких можна згадати: Antiquités de Grenoble (1807) Nouvelles recherches sur les patois ou idiomes vulgaires de la France (1809) Nouveaux éclaireissements sur la ville de Cataro, aujourd'hui Grenoble (1814) Annales de Lagides (1819; supplement, 1821) Chartes latines sur papyrus du VIe siècle de l'ère chrétienne. Charte de Commune en langue romane, pour la ville de Gréalou en Quercy; publiée avec sa traduction française et des recherches sur quelques points de l'histoire de la langue romane en Europe et dans le Levant (1829), containing a partial edition of the Arabic–Old French glossary L'Egypt ancienne et moderne (1840) Based on his brother's manuscript collections. L'écriture démotique égyptienne (1843) Based on his brother's manuscript collections. Traité élémentaire d'archeologie (2d ed. 1843) Histoire des peuples anciens et modernes, l'Asie centrale, l'Inde et la Chine (1857) Monographie du palais de Fontainebleau (1859–64) Documents paléographiques relatifs à l'histoire des beaux-arts et des belles-lettres pendant le moyen âge (1868)
Примітки