Бетсі Мачіко Аракава Гекмен (; 15 грудня 1959, Гонолулу, Гаваї, США — лютий 2025, Санта-Фе, Нью-Мексико, США) — американська класична піаністка та підприємиця. Народившись на Гаваях, вона виступала разом із у віці 11 років, а пізніше працювала асистенткою продюсера в телевізійному ігровому шоу «».

Вона познайомилася з Джином Гекменом у 1980-х, у 1991 одружилася з ним та брала участь у написанні його романів. У 2001 році співзаснувала магазин постільної білизни та товарів для дому в Санта-Фе, штат Нью-Мексико, де жила з Гекманом; подружжя також було діловими партнерами в місцевому азійському ресторані.

Аракаву знайшли мертвою разом із чоловіком у їхньому будинку в Санта-Фе 26 лютого 2025 року. Це призвело до розслідування, яке показало, що вона померла від хантавірусного легеневого синдрому, приблизно 12 лютого, десь за тиждень до смерті чоловіка.

Життя і кар'єра

Бетсі Мачіко Аракава народилася 15 грудня 1959 року, виросла в Гонолулу, Гаваї, і мала походження. Єдина дитина, її виховувала мати, яка була підприємицею. Вона навчалася у початковій школі Кахала та школі Пунахоу, тій самій приватній школі, що й Барак Обама. У дитинстві Аракава навчалася грі на фортепіано у , а в одинадцять років виступала в , де виконала заключну частину з . Аракава вивчала соціальні науки та комунікації в Університеті Південної Каліфорнії з 1981 по 1983 рік. Пізніше вона здобула ступінь магістра гуманітарних наук у в Санта-Фе, штат Нью-Мексико. Під час літніх канікул Аракава працювала чирлідеркою професійної футбольної команди «» та асистенткою з виробництва в телевізійному ігровому шоу " .

Аракава познайомилася з Гекменом у 1980-х роках, коли працювала неповний робочий день у фітнес-центрі Лос-Анджелеса, — він забув свою картку члена клубу, а вона відмовилася впустити його всередину. У 1989 році вона виступала в геріатричному центрі Альтенхайм у Форест-Парку, штат Іллінойс, який з'явився в одному з фільмів, у яких знімався Гекмен, — «Доставити за призначенням». Аракава та Гекмен придбали нерухомість на Олд Сансет Трейл, житловому районі в , штат Нью-Мексико. Там вони працювали з архітекторами, щоб перетворити блочну будівлю 1950-х років на будинок, який був би «легким і таким, що ширяє», спираючись на унікальне поєднання місцевих стилів та колоніального стилю, а також придбали меблі під час своїх подорожей. Їхній будинок також мав окрему будівлю-студію, в якій з одного боку стояли роялі Аракави, а з іншого — художня студія Гекмена. Будинок був представлений у журналі «» у квітні 1990 року.

Після семи років стосунків вони одружилися 1 грудня 1991 року у віці 31 та 61 року, після чого вона перестала виступати на концертах. У пізнішому віці Гекмен написав і опублікував три історичні романи разом з антропологом Даніелем Леніганом; Аракава допомагала, набираючи рукописні нотатки Гекмена, редагуючи їх та надаючи відгуки. У подяках за роман 2004 року «Справедливість ні для кого» співавтори подякували їй за втручання, коли їхні розбіжності загострилися. У 2001 році Аракава та її близька подруга Барбара Леніхан заснували магазин постільної білизни та предметів домашнього вжитку в Санта-Фе під назвою Pandora's, яким вона керувала до своєї смерті. Аракава та Гекмен також були діловими партнерами в місцевому азійському ресторані під назвою Jinja, де вона допомагала з меню.

В пізніші роки життя Гекмена Аракава був його єдиним опікуном; вони не наймали жодних опікунів для допомоги, оскільки його здоров'я погіршувалося, і він страждав від наслідків хвороби Альцгеймера. Їхній друг Том Аллін розповів газеті «Нью-Йорк Таймс», що вона «дуже захищала» свого чоловіка. Аракава керувала соціальним життям Гекмена, включаючи ігри в гольф та візити друзів, оскільки той, очевидно, не користувався мобільним телефоном. Вона стежила за його дієтою з огляду на його проблеми з серцем.

Смерть

Аракаву востаннє бачили живою в аптеці 11 лютого 2025 року, перш ніж вона повернулася до їхнього о 17:15. 12 лютого 2025 року Аракава зателефонувала лікарю, який керує приватною клінікою в Санта-Фе, і записалася на прийом на той день, але не з'явилася. Аракава померла у своєму будинку невдовзі після цього від хантавірусного легеневого синдрому, рідкісного захворювання, що передається від гризунів. Через два тижні сусідська охорона знайшла Гекменів та одного з їхніх трьох собак на ім'я Зінна мертвими в їхньому будинку після того, як працівники з обслуговування попередили їх, стурбовані тим, що пара не відчинила двері; у подальшому розслідуванні їхню смерть спочатку розглядали як . Причину смерті Аракави було оголошено слідчими на прес-конференції 7 березня 2025 року, які також повідомили, що вона померла приблизно за тиждень до свого чоловіка, який помер від хвороби серця.

Йоші Фістер, 91-річна мати Аракави, заявила, що вона пережила сильний емоційний стрес через широке висвітлення та спекуляції навколо смерті її доньки. Вона звернулася до суду з проханням заборонити публікацію зображень та відеозаписів трупів Аракави, Гекмена та їхнього собаки.

Примітки

Посилання