Нірміга́лді () — селище у регіоні Сабольч-Сатмар-Берег округу Нірбатор.
Воно розташоване на південній частині регіону Саболч, за 23 кілометри від районного центру Нірбатор. З навколишніх населених пунктів воно знаходиться за 15 кілометрів від Балканя, за 7 від Сакоя, за 6 від Ніргелсе та за 14 від Нірлугоша.
Найважливішим під'їзним шляхом є головна дорога 471, яка проходить через центр селища. Вона з'єднана з Нірлугошем дорогою 4914, а з Балканями — дорогою 4913. Поруч проходить залізнична лінія Апафа-Матесалка, яка має тут зупинку. Автобусна зупинка Нірмігалюд розташована в північно-західній частині центру міста, до неї можна дістатися дорогою 49 318, яка відгалужується від дороги 4913.
Історія Його назва вперше згадується в 13 столітті як Мігалді або Мігаліді. У той час поселення було власністю роду Гуткеледів.
1372 році Домокош Ракамазі з роду Гуткеледів передав село родині Каллаї в обмін на сусіднє поселення Сакой.
У 1471 році воно стало власністю родини Каллаї. Ближче до кінця 15 століття основним власником була, серед інших, родина Годош, якій належало поселення і в 17 столітті.
У 1774 році територію Мігаліді розділили кілька власників.
З кінця 1700-х до середини 1800-х років основними власниками були барон Етвеш та родина Уйфалуші.
На початку 1900-х років основними землевласниками поселення були барон Ігнац Етвеш, родини Уйфалуші, Мандель та Шіпош.
З 1990 року поселення стало незалежним муніципалітетом.
Міські голови 1990—1994: Карой Кремницький (незалежний)
1994—1998: Карой Кремницький (незалежний)
1998—2002: Ференц Ніштор (FKgP)
2002—2006: Ференц Ніштор (незалежний)
2006—2010: Ференц Ніштор (незалежний)
2010—2011: д-р Іштван Вінце (незалежний)
2012—2014: д-р Іштван Вінце (незалежний)
2014—2019: д-р Іштван Вінце (Фідес)
2019—2024: д-р Іштван Вінце (Фідес-KDNP)
2024– д-р Іштван Вінце (Фідес-КДНП)
У селищі 15 січня 2012 року відбулися додаткові вибори мера після відставки попереднього мера.
Населення У 2001 році 69 % населення поселення зазначили себе як угорців, а 31 % — як ромів.
За переписом населення 2011 року 95,4 % жителів визначили себе як угорці, 38,3 % — роми, 0,7 % — греки, 0,2 % — хорвати, 0,2 % — німці, 0,4 % — румуни, 0,2 % — українці (4,6 % не визначилися; через подвійну ідентичність загальна сума може перевищувати 100 %). У 2022 році 90,3 % населення ідентифікували себе як угорці, 53,9 % як роми, 0,4 % як греки, 0,5 % як представники іншої ненаціональної національності (9,7 % не вказали; через подвійну ідентичність загальна сума може перевищувати 100 %).
Релігійний розподіл був таким: римо-католики 9,2 %, кальвіністи 59,9 %, греко-католики 11,5 %, безконфесійні 10,5 % (8,2 % не відповіли). За релігійною приналежністю 3,9 % були римо-католиками, 40 % кальвіністами, 6,2 % греко-католиками, 2 % іншими християнами, 14,2 % не мали жодної конфесійної приналежності (33,7 % не відповіли).
Цікавинки Романський храм — збудовано у другій половині XIII століття. Напівкругла святиня спочатку була круглою. Вона була частково перебудована у XVIII столітті, коли отримала риси барокового стилю. Збереглися невеликі, вузькі, оригінальні похилі щілинні вікна святилища, а під час розкопок також були виявлені сліди циліндричного склепіння ризниці. Північно-східний та південно-східний кути нефа, який трохи ширший за святилище, укріплені перпендикулярним двочастинним контрфорсом. Перед нинішнім південним входом, закритим фронтоном з ламаною лінією, стоїть пізньобароковий вестибюль. У східній половині стіни південного нефа було знайдено фрагменти фрески XV століття із зображенням пекла. Геометричний живопис також видно в обрамленні південного романського вікна святилища, а сліди середньовічного живопису збереглися на північно-східній стіні нефа та навколо вінця амвона. Червоно-синя народна квіткова розписна рамка навколо південних вікон нефа того ж типу, що й квітковий розпис XVIII століття в Офегерто та Вамошатья.
У поселенні також є статуя Турула.
Відомі особи У селі проживав відомий фольклорист і автор пісень Лайош Сабо Балкані (1823—1889), автор відомих пісень Káka tövén költ a ruca та Kossuth Lajos azt üzente.
6 липня 1877 року тут народився відважний Габор Уйфалуші, командувач угорської кавалерією, генерал-лейтенант і депутат парламенту.
У 1944 році тут народився актор Томаш Балог, учасник театру Гевеші Шандора в Залаегерсегу.
Примітки