Артур Германн Ландсбергер (, 26 березня 1876, Берліні — 4 жовтня 1933, Берлін) — німецький письменник, один із найпопулярніших романістів країни свого часу. Він також був відомий як літературний та кінокритик.
Біографія
Ландсбергер народився у квартирі своїх батьків на Фрідріх-штрассе, 142. Його батьками були єврейський купець Герман Ландсбергер та його дружина Тереза, уроджена ОбервартStA Berlin I, Geburtsregister Nr. 601/1876.. Після того, як рідний дім родині довелося звільнити для будівництва залізничної станції Фрідріхштрассе, він переїхав і виріс у фешенебельному районі Фрідріхсфорштадт. У 1896 році він закінчив Фрідріхсвердерську гімназію. Він вивчав право в Мюнхені, Гейдельберзі, Парижі та Берліні, отримавши докторський ступінь у 1908 році в Грайфсвальдському університеті (право морської війни та нейтралітету).
У 1907 році він заснував журнал «Der Morgen» разом із Ріхардом Штраусом та професорами Георгом Брандесом, Вернером Зомбартом та Гуго фон Гофмансталем. У квітні 1908 року він разом з Ебергардом Фровайном заснував видавництво «Morgen-Verlag GmbH» (1908—1913)Handelsregister Berlin, HRB Nr. 5375.. У 1910 році Ландсбергер разом із Зігфрідом Якобсоном заснував «Deutsche Montagszeitung». Його дебют як автора із твором «Як Гільде Сімон боролася з Богом і дияволом» (Wie Hilde Simon mit Gott und dem Teufel kämpfte, 1910) викликав чималий резонанс, тому він повністю присвятив себе письменництву.
Через інфляцію 1923 року Ландсбергер втратив свої заощадження. Чоловік його сестри Ельзи, Луї-Фердинанд Ульштейн, запросив його до редакції своїх газет «BZ am Mittag» та «Vossische Zeitung», для яких Ландсбергер писав, серед іншого, судові звіти.
Ландсбергер походив з єврейської родини, але мало уваги приділяв релігії, окрім своїх літературних інтересів. Його перший шлюб, укладений у листопаді 1908 року з шістнадцятирічною Доллі Пінкус, падчеркою власника універмагу Вольфа Вертгайма та дочкою Гертруди Вертгайм, закінчився розлученням лише через сім місяцівStA Berlin III Heiratsregister Nr. 885/1908.. Його теща сама писала пліткарські романи про берлінське суспільствоPem: Heimweh nach dem Kurfürstendamm, Berlin 1962, S. 46..
У 1919 році він одружився з Кларою Юнгст (1876—1955)StA Zehlendorf von Berlin, Sterberegister Nr. 66/1955. дочкою протестантського кравцяStA Berlin III, Heiratsregister Nr. 309/1919. з РюгенвальдеLexikon deutsch-jüdischer Autoren, S. 113.. У 1922/23 роках Ландсбергер прийняв протестантизмWerner Fuld, Nachwort, S. 216..
Літературна діяльність
Його перші романи були опубліковані до Першої світової війни: «Лу, кокот» (Lu, die Kokotte, 1912), «Мораль» (Moral, 1912), «Мільйонери» (Millionäre, 1913). Окрім романів та критики, Ландсбергер також писав для театру, наприклад, комедію «Великий герцог» (Der Großfürst, 1912) та музичний гротеск «Високість Франц!» (Hoheit — der Franz!, 1913). Війна, ймовірно, спричинила любовний тон до Німеччини в романі «Ненависть. Роман німецького англійця 1950 року» (Der Roman eines Deutsch-Engländers aus dem Jahre 1950, 1915). Соціально-критичний тон Ландсбергера ставав дедалі гострішим у творах «Фрау Дірне» (Frau Dirne, 1919), «Як Сатана старий» (Wie Satan starb, 1919), «Кров» (Das Blut, 1920), «Раффке» (Raffke, 1924), «Вілла в Тіргартені» (Villa im Tiergarten, 1924). Роман «Елізабет» (Elisabeth, 1921) безпосередньо стосується пропагандистської кампанії «Чорний сором» () та зображує чорношкірих французьких окупаційних солдатів у Рейнланді як расистську загрозу для німецьких жінок.
У відповідь на публікацію Гуго Беттауером роману «Місто без євреїв» (Stadt ohne Juden, 1922), Ландсбергер написав роман «Берлін без євреїв» (Berlin ohne Juden, 1925). Опублікований того ж року, що й «Майн Кампф» Гітлера. Цей антиутопічний роман передбачив прихід до влади антисемітської народної партії в Німеччині та її антиєврейське законодавство. Він був задуманий як сатира на антисемітську пропаганду.
Далі були твори «Азіати» (Asiaten, 1926), «Банкгаус Райхенбах» (Bankhaus Reichenbach, 1928) та «Судове вбивство» (Justizmord, 1928).
Фільми Між 1914 і 1930 роками Ландсбергеру вдалося продати близько 20 сценаріїв для німих і звукових фільмів, включаючи «Любовне шаленство» (Liebestaumel) та «Маленька стенографістка» (Die kleine Stenotypistin) для Vera-Filmwerke. Фільм «Люди в шаленстві» (Menschen im Rausch, 1920) був практично сімейним виробництвом, де його племінник Гайнц Ульштайн зіграв другорядну роль, а його дружина Енне — головну жіночуHeinz Ullstein: Spielplatz meines Lebens. Erinnerungen, München 1961, S. 220 f..
У 1921 році Ландсбергер керував власною продюсерською компанією Artur Landsberger Film GmbH. Вона випустила два фільми: «Кров» та «Вир великого міста», які Ландсбергер разом з Куртом Герроном зняли у статусі співрежисерів.
Смерть Як гострий соціальний критик, Ландсбергер зазнав переслідувань з боку нацистів. Зрештою, він прийняв велику дозу Вероналу за своїм столом і покінчив життя самогубствомWerner Fuld, S. 215; Till Barth, S. 80. . За часів Третього рейху його книги більше не дозволялося друкувати.
Лише у 1998 році видавництво Weidle Verlag опублікувало нове видання книги «Берлін без євреїв». Нове видання книги «Кохання та банани» вийшло у 2006 році.
Творчий доробок
Бібліографія
Wie Hilde Simon mit Gott und dem Teufel kämpfte. Der Roman einer Berlinerin. Georg Müller, München 1910, Digitalisathttp://vorlage_digitalisat.test/1%3D%7B%7B%7B1%7D%7D%7D~GB%3D~IA%3Dwiehildesimonmit00landuoft~MDZ%3D%0A~SZ%3D~doppelseitig%3D~LT%3D~PUR%3D. Der Großfürst. Schwank in 3 Aufzügen. Georg Müller, München 1911. Moral. Der Roman einer Berliner Familie. Georg Müller, München & Leipzig 1911. Lu, die Kokotte. Berliner Roman. Georg Müller, München 1912. Vorwort zu: Werner Sombart: Judentaufen. München 1912. Millionäre. Georg Müller, München 1913. Hoheit — der Franz! Musikalische Groteske. Drei Masken, München & Berlin 1913. Um den Sohn. Roman. Georg Müller, München 1914. Haß. Der Roman eines Deutsch-Engländers aus dem Jahre 1950. Georg Müller, München & Berlin 1915, Digitalisathttp://vorlage_digitalisat.test/1%3Dhttp%3A%2F%2Fwww.mdz-nbn-resolving.de%2Furn%2Fresolver.pl%3Furn%3Durn%3Anbn%3Ade%3Abvb%3A12-bsb11126859-8~GB%3D~IA%3D~MDZ%3D%0A~SZ%3D~doppelseitig%3D~LT%3D~PUR%3D. Lache, Bajazzo. Ein moderner Hexensabbath. Georg Müller, München 1916. Die Prinzessin vom Nil. Ein Spiel in drei Akten. Figaro, Berlin ca. 1916. Teufel! Marietta!! Verflixte Geschichten. Georg Müller, München 1916. Die neue Gesellschaft. Burlesker Roman. Gebrüder Enoch, Hamburg & Leipzig 1917. Der Fall Hirn. Eine Detektivgeschichte. Georg Müller, München 1918. Bei feinen Leuten. Satiren aus der Gesellschaft. Georg Müller, München 1918. Flora Krähahn. Ein Abenteuer. Georg Müller, München 1918. Berliner Romane. 7 Bde. Georg Müller, München 1918. Die Sammlung enthält: Bd. 1: Um den Sohn. Bd. 2: Lache, Bajazzo. Ein moderner Hexensabbath. Bd. 3: Millionäre. Bd. 4: Wie Hilde Simon mit Gott und dem Teufel kämpfte. Bd. 5: Moral. Der Roman einer Berliner Familie. Bd. 6: Lu, die Kokotte. Bd. 7: Teufel! Marietta!! Wie Satan starb. Roman. Georg Müller, München 1919. Frau Dirne. Roman. Borngräber, Berlin 1920. Miß Rockefeller filmt. Ein Filmroman. Thespis, München 1920. Was die Nacht mir zuträgt. 14 Abenteuer. Ill. von Victor Arnaud. Thespis, München 1920. Das Blut. Abenteurer-Roman nach einer Idee von Tilla Durieux. Kurt Ehrlich, Berlin 1921. Elisabeth. Roman einer deutschen Frau. Georg Müller, München 1922. Der Schieberprinz. Eine Geschichte von unsern Zeitgenossen. Beccard, Schwedt a. d. O. 1922. Gott Satan oder das Ende des Christentums. Barth, München 1923. Raffke und Cie. Die neue Gesellschaft. Ill. von Paul Simmel. Stegemann, Hannover 1924. Villa im Tiergarten. Georg Müller, München 1924. Berlin ohne Juden. Roman. Steegemann, Hannover 1925, Digitalisathttp://vorlage_digitalisat.test/1%3Dhttp%3A%2F%2Fsammlungen.ub.uni-frankfurt.de%2Ffreimann%2Furn%2Furn%3Anbn%3Ade%3Ahebis%3A30%3A1-136859~GB%3D~IA%3D~MDZ%3D%0A~SZ%3D~doppelseitig%3D~LT%3D~PUR%3D. Asiaten! Ein Liebesroman aus zwei Welten. Leipziger Graphische Werke, Leipzig 1925. Emil. Der Roman eines Hochstaplers. Georg Müller, München 1926. Liebe und Bananen. Eine wilde Sache. Roman. Neue Berliner Verlags-Gesellschaft, Berlin 1927. Bankhaus Reichenbach. Roman. Georg Müller, München 1928. Justizmord? Roman. Sieben-Stäbe, Berlin 1928. Die Unterwelt von Berlin. Nach den Aufzeichnungen eines ehemaligen Zuchthäuslers. Mit einer Schlussbetrachtung von Max Alsberg. Steegemann, Berlin 1929. mit Richard Kühn: Weib und Dämon. Frauen-Schicksale und -Irrungen von Maria Magdalena bis Greta Garbo. Reissner, Dresden 1930. Die Reichen. Burlesker Roman. Sieben-Stäbe, Berlin 1930. Einbruch. Kriminal-Groteske in 3 Akten. Drei Masken, München ca. 1930. Mensch und Richter. Roman. Sieben-Stäbe, Berlin 1931.
Вибрана фільмографія
1913: Жінка-божество (Gottheit Weib) 1915: Витівки покоївки (Zofenstreiche) 1915: Пансіонат Лампель (Pension Lampel) 1916: Чудова ідея Фрітці (Fritzis toller Einfall) 1916: Шлях до багатства (Der Weg zum Reichtum) 1917: Справа Гірна (Der Fall Hirn) 1920: Як помер сатана (Wie Satan starb) 1921: У вирі великого міста (Im Strudel der Großstadt, сценарій, співрежисер, продюсер) 1922: Кров (Das Blut, співсценарист, продюсер) 1927: Крадіжка зі зломом (Einbruch, співсценарист)
Література
Herrmann August Ludwig Degener (Hrsg.): Wer ist's? Unsere Zeitgenossen, 9. Auflage, Berlin 1928. Reichshandbuch der deutschen Gesellschaft, Das Handbuch der Persönlichkeiten in Wort und Bild. Schriftleitung Robert Volz, Vorwort Ferdinand Tönnies. Band 2 (L–Z), Deutscher Wirtschaftsverlag, Berlin 1931, S. 1065. Landsberger, Artur. In: Lexikon deutsch-jüdischer Autoren. Band 15: Kura–Lewa. Hrsg. vom Archiv Bibliographia Judaica. Saur, München 2007, ISBN 978-3-598-22695-3, S. 113–131.
Till Barth: Vom Dandy zum Haderer. In: Kritische Ausgabe. Zeitschrift für Germanistik und Literatur, Nr. 1/2005, S. 78–81. PDF-Datei (913 kB) Werner Fuld: Der blinde Prophet Artur Landsberger, Nachwort in Artur Landsberger, Berlin ohne Juden, Weidle-Verlag, Bonn 1998, ISBN 3-931135-34-9, S. 211–216 Florian Krobb: Landsberger, Artur. In: Andreas B. Kilcher (Hrsg.): Metzler Lexikon der deutsch-jüdischen Literatur. Jüdische Autorinnen und Autoren deutscher Sprache von der Aufklärung bis zur Gegenwart. 2., aktualisierte und erweiterte Auflage. Metzler, Stuttgart/Weimar 2012, ISBN 978-3-476-02457-2, S. 324f.
Примітки
Посилання
Артур_Ландсбергер на Internet Archive Артур_Ландсбергер на stolpersteine-berlin.de