Модель Мааса-Гоффмана — це імовірнісна математична модель зв'язку між врожайністю сільськогосподарських культур та засоленістю ґрунту. Вона описує реакцію культури ламаною лінією, перша частина якої є горизонтальною, а друга — нахиленою вниз. Точку розриву (Pb) або поріг також називають толерантністю, оскільки до цієї точки врожайність не залежить від засоленості, тоді як за вищих значень засоленості культури зазнають негативного впливу, і врожайність знижується.
Опис моделі Маас та Гоффман сформулювали свою модель як:
де — відносний вихід у відсотках, — електропровідність насиченого екстракту з ґрунту у децисіменс/м, — де порогове значення солоності у децисіменс/м. Якщо , то .
Значення Pb слід знаходити за допомогою регресійного аналізу та оптимізації таким чином, щоб ступінь відповідності даних моделі була максимальною.
Оцінки Модель перевірялась на різних рослинах. На кукурудзі (Zea mays) модель Мааса-Гоффмана найбільш точно описує поведінку на етапі проростання, але із подальшим зростанням ситуація ускладнюється, і більш точними стають нелінійні моделі.
Були запропоновані інші поліноміальні та експоненціальні моделі, які краще описують експериментальні дані, але вони виявились більш чутливими до випадкових викидів. Модель Мааса-Гоффмана при цьому показала прийнятні результати.
Модель також успішно використовувалась для оцінки токсичного впливу бору. Дослідження показує, що врожайність під впливом розчинного бору може бути підібрана за моделлю Мааса-Гоффмана для солестійкості.
Див. також
Модель Ван Генухтена-Гупти Толерантність культур до солі
Примітки