Ангеліка Анна Маргарета Петерсгаген, до шлюбу фон Ліндеквіст (; 2 вересня 1909, Потсдам — 19 грудня 1995, Грайфсвальд) — німецька громадська діячка та мемуаристка. Разом з чоловіком, офіцером вермахту під час Другої світової війни, комендантом університетського міста Грайфсвальд, ризикувала життям і врятувала місто від знищення військами СРСР, здавшись без бою.
Біографія Представниця знатного прусського роду спадкових офіцерів. Її батько, оберстлейтенант Карл Олоф фон Ліндеквіст (вбитий солдатами Червоної Армії 15 березня 1945 року в своюму маєтку Войцель), був сином генерал-фельдмаршала Оскара фон Ліндеквіста та Анни фон Подевільс-Войцель. Її мати, Маргарета (Шарлотта) фон Кессель, була дочкою генерал-полковника Густава фон Кесселя. Обидва діди були генерал-ад'ютантами імператора Вільгельма. У Ангеліки було двоє братів і сестер. Її брат, народжений у 1907 році, був гауптманом Берлінської військової академії наприкінці 1930-х років і одружився. Її сестра Елізабет, народжена у 1917 році, була на той час самотньою і жила у маєтку Войтцель.
Навесні 1935 року Ангеліка одружилася з Рудольфом Петерсгагеном, офіцером з Альтони, у Потсдамі. Церемонія відбулася в гарнізонній церкві. У 1937 році її чоловіка перевели до Грайфсвальда командиром роти 92-го піхотного полку. Там подружжя переїхало до дому офіцера. Вони спроєктували сад і посадили дерева. Це була їхня ідея — пустити коріння в Грайфсвальді.
Під час капітуляції Грайфсвальда без бою в 1945 році Ангеліка Петерсгаген підтримувала свого чоловіка, ризикуючи при цьому власним життям.
Після смерті чоловіка вона стала міською радницею Грайфсвальда та прагнула допомогти вирішити проблеми того часу. Оскільки занепад історичного старого міста ставав дедалі очевиднішим, 27 листопада 1985 року вона з властивою їй відвагою написала листа голові Державної ради Еріху Гонекеру. У ньому вона гірко скаржилася, що місто, яке залишилося неушкодженим діями її чоловіка в 1945 році, тепер занепадає іншим чином.
У 1981 році, у співпраці з Гуннаром Мюллер-Вальдеком, вона опублікувала свої мемуари у видавництві Verlag der Nation, четверте видання яких вийшло в 1989 році.
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» (НДР) в сріблі (1961) — нагороджена разом з чоловіком «за їхню творчу роботу над п'ятисерійним телевізійним романом "Бунтівна совість"», створеним на основі автобіографічної розповіді Рудольфа Петерсгагена.Neues Deutschland, Berlin, 6. Oktober 1961. Зірка дружби народів в сріблі (1984)Neues Deutschland, Berlin, 2. Mai 1984, S. 2.
Бібліографія
Angelika Petershagen: Entscheidung für Greifswald. Verlag der Nation, Berlin 1981., 4. Auflage 1989, ISBN 3-373-00018-1.
Примітки
Література
Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Adeligen Häuser. Zugleich Adelsmatrikel der D.A.G. Teil B (Briefadel) 1940. (GGT), Justus Perthes, Gotha 1939, S. 358 f. Siehe: FamilySearch (Kostenfrei).
Посилання
Hans-Otto Lecht: Angelika Petershagen Frau eines Greifswalder Stadtkommandant. In: Greifswald Kompakt, Ausgaben 10 und 11/2006, Stand 8. März 2010.