За́свинське (також відоме як Засві́дське або Засвітське) — озеро в Україні, у межах Камінь-Каширського району Волинської області. Озеро карстового походження, розташоване в межах ландшафтного заказника «Градиський». Є популярним об'єктом для рекреації, рибальства та екотуризму.

Назва Озеро відоме під кількома сучасними назвами: найпоширеніша — Засвинське, рідше зустрічаються варіанти Засвідське та Засвітське. Друга назва фігурує переважно в офіційних документах та на деяких картах.

У польських наукових джерелах 1930-х років (зокрема, у довіднику озер межиріччя Стоходу, Стиру та Веселухи 1937 року видання) водойма фіксується під назвою Świńskie (Свінське).

Географія та морфометрія Озеро розташоване за 3-4 км на схід від села ГрадиськОзеро Засвинське у Волинській області: як дістатися. 24 Канал. Електронний ресурс. та за 7 км на північний захід від села Городок. Адміністративно належить до Маневицької громади Камінь-Каширського району (до реформи 2020 року — до Маневицького району). Відстань від Луцька становить близько 104 км.

Водойма має правильну округлу форму. Береги різноманітні: південно-східний — твердий, пологий, порослий поодинокими березами, що робить його зручним для доступу до води. Північно-західний берег заболочений і густо вкритий очеретом, що ускладнює підхід.

Згідно з даними польських дослідників, опублікованими у «Волинському щорічнику» (пол. Rocznik Wołyński) у 1937 році, площа водного дзеркала становила 12,4 га, максимальна довжина — 460 м, максимальна ширина — 360 м, а довжина берегової лінії дорівнювала 1260 м. Сучасні показники площі вказують на 10,25 га, а максимальна глибина сягає 6 метрів.

Гідрологія та походження Озеро Засвинське, як і багато озер Волинського Полісся, має карстове походження. Воно утворилося понад 100 тисяч років тому внаслідок відступу Дніпровського льодовика, танення його вод та активних карстових процесів, зокрема розчинення підземними водами глибоких крейдяних порід та подальшого просідання ґрунтуОзера Волинського Полісся: маршрут. Gorgany PRO. Електронний ресурс..

Живиться озеро переважно підземними водами та атмосферними опадами, постійного поверхневого стоку не має. Взимку водойма замерзає, а влітку вода залишається приємно прохолодною та відзначається кришталевою чистотою. Особливістю озера є природний підвищений вміст гліцерину, який позитивно впливає на шкіру, пом'якшуючи її.

Флора і фауна Озеро оточене густими лісами, де домінують сосна звичайна та вільха чорна. В околицях водойми зустрічаються рідкісні чорні берези, а також росте 300-літній дуб. Лісові галявини навколо озера багаті на верес, папороть, а також на лісові ягоди: журавлину, брусницю, чорницю та лохину.

Територія багата на рідкісні види птахів, зокрема тут гніздяться лелека чорний та журавель сірий, занесені до Червоної книги України. Серед ссавців зустрічаються козуля європейська, кабан дикий, лось, лисиця та вовк.

Іхтіофауна озера різноманітна. Тут водяться карась, окунь, лин, короп, щука, плотва та краснопірка.

Рекреація та туризм Озеро є популярним місцем для відпочинку, екотуризму та любительської риболовлі, яка тут дозволена цілодобово. На березі облаштована розгалужена інфраструктура для туристів: є дерев'яні альтанки, столики, спеціальні місця для розведення вогнища, смітники, пірси для купання та риболовлі, а також місця для встановлення наметів.

Для тривалішого перебування передбачено будиночок для ночівлі, відновлена землянка з пічкою для холодної пори року та встановлена водяна помпа. Завдяки цьому на озері можна з комфортом залишатися на кілька днів. Водночас, через високу популярність локації, у літній сезон тут часто буває людно та гамірно.

Найзручніше дістатися до озера власним автомобілем. Маршрут з Луцька пролягає через Маневичі до села Градиськ, від якого останні кілька кілометрів ведуть мальовничою лісовою дорогою безпосередньо до водойми. Озеро також є частиною туристичного (пішого та велосипедного) маршруту Волинським Поліссям.

Водойма належить до стихійних місць масового відпочинку, тому купання офіційно не рекомендоване через відсутність рятувального поста.

Екологічний статус Озеро Засвинське входить до складу ландшафтного заказника місцевого значення «Градиський». Цей статус забезпечує охорону природного комплексу та обмежує господарську діяльність на його території з метою збереження біорізноманіття.

Благоустрій території

Значний внесок у розвиток та підтримку рекреаційної інфраструктури озера робить волонтер, житель міста Ковель Володимир Ляшук, який починаючи з 2000 року за власні кошти та зусилля облаштовує берегову лінію. Щороку він проводить на озері близько п'яти місяців, займаючись прибиранням території після туристів та створенням нових об'єктів для відпочинку з дерева.

Завдяки його праці на березі було збудовано десять дерев'яних бесідок, кожна з яких має власну назву (зокрема, присвячені членам родини або персонажам слов'янської міфології: «Лада», «Лель», «У Кукера» тощо). Також волонтер облаштував пірси для купання та риболовлі, спеціальні місця для розведення вогнищ, викопав криницю, встановив умивальники, туалети, смітники, годівниці для птахів, створив невеликий квітник та побудував пліт

Для тривалого перебування біля водойми чоловік збудував літній будиночок та відновив стару землянку з каміном для холодної пори року. Зазначається, що будівельні матеріали здебільшого привозяться з Ковеля, а живі дерева навколо озера для робіт не використовуються.

Легенда про затоплений монастир З озером пов'язана місцева легенда, згідно з якою на цьому місці колись стояв монастир. За переказами, земля раптово провалилася як кара за людські гріхи, і храм опинився під водою. Місцеві вірять, що щороку на Великдень із глибини можна почути дзвін церковних дзвонів, а на поверхні з'являється силует хреста.

Галерея

Див. також Градиський заказник

Примітки