Олівія Елькаїм (; народилася 6 травня 1976 року в Нуазі-ле-Гран) — французька журналістка та письменниця.
Життєпис Дитинство та освіта Олівія Елькаїм народилася 1976 року в Нуазі-ле-Гран. Виросла в Торсі, департамент Сена і Марна. Вивчала літературу в середній школі імені Клода Моне (Париж 13-й) та в Новій Сорбонні.
Кар'єра Журналістика Випускниця Центру підготовки журналістів (випуск 2000 року[джерело?], Олівія Елькаїм працювала для Marianne, L'Événement du jeudi, Capital та VSD..
2011 року почала працювати у виданні La Vie. Її було призначено керівницею політичного відділу. 2017 року вона стала журналісткою, що спеціалізується на біоетиці. Також пише для Vanity Fair.
Література З 2008 року Олівія Елькаїм опублікувала кілька оповідань та романів. Її перший роман, «Гравюри Шамбора» (), розповідає історію галерей замку Шамбор, вкритих гравюрами всіх періодів, починаючи з XVII століття.
2011 року вийшов її другий роман «Чорні птахи Массади» (), який здобув перший приз у місті Амброне. 2014 року вона опублікувала роман «Ми були історією» (), у якому зображено три портрети жінок і розповідається про материнство, починаючи з періоду бебі-блюзу.
Її п'ятий роман «Я, Жанна Ебютерн» () вийшов 2017 року. Це розповідь від першої особи про музу та супутницю художника Модільяні.
2020 року вийшла книжка «Кравець з Релізана» () — історія про її діда по батьківській лінії, франкоалжирця з Алжиру, змушеного покинути рідну країну. Книжка здобула премію Маргеріт-Пюль-Деманж на фестивалі «Книга в Меці» 2021 року. Вона також була фіналістом премії Femina Prize 2020 року та премії Femina High School Students' Prize 2020 року.
2023 року вона опублікувала нову історію про свою родину. У книжці «Дівчина з Тунісу» () вона розповідає про долю своєї бабусі по материнській лінії, Арлетт, яка була змушена покинути Туніс і переїхати до Марселя через війну та деколонізацію. «Він не міг бути таким же вдалим, як попередній — це здавалося нам неможливим. Але ми не змогли його відкласти. З першої сторінки нас затягнуло в цю дуже особливу манеру письма, яка без зусиль занурює у сокровенне», — пише Александра Шварцброд із Libération. Книжка стала фіналістом Премії Пампелонн-Раматюель. Це її сьомий роман.
Приватне життя Має двох синів.
Бібліографія Гравюри Шамбора, Грассе, 2008. Стипендія Тайда Монньє від Товариства літераторів та премія Монталамбера. Чорні птахи Массади, Грассе, 2011. Конвой до Жуан-Ле-Пена, Moteur, 2011. Ми були історією, Stock, 2014 Я Жанна Ебютерн, Stock, 2017 Кравець з Релізана, Stock, 2020 Премія Marguerite-Puhl-Demange на фестивалі Le livre à Metz 2021. Фіналіст премії Femina Prize 2020 року та премії Femina High School Students' Prize 2020 року. Донька з Туніса, Stock, 2023.
Збірки На дивані, збірка, Stilus, 2017
Переклади українською 2025 року у «Видавництві 21» вийшов український переклад роману «Я, Жанна Ебютерн». Перекладачка — Ірина Чакава.
Примітки