Сексуальність у старшому віці стосується сексуального потягу, сексуальної активності, інтересів, орієнтації, близькості, самооцінки, поведінки та загальної сексуальності людей середнього та похилого віку, а також соціальних сприйняттів щодо сексуальності у старшому віці. Люди похилого віку час від часу мають різні форми сексуальної активності з різних причин. Бажання близькості (інтимності) не зникає з віком, проте існує безліч обмежень, які заважають літнім людям виражати свою сексуальність та задовольняти свої сексуальні потреби. Сексуальність у старшому віці часто вважається табу, хоча це досить здорова практика. Однак це тавро (стигма) може впливати на те, як літні люди переживають власну сексуальність. Хоча тіло людини має певні обмеження щодо максимального віку для репродукції, сексуальну активність можна практикувати або переживати аж до пізніх років життя. Стосовно цільової групи людей похилого віку потрібне широке розуміння сексуальності, яке виходить за рамки статевого акту та включає інші сексуальні дії, такі як мастурбація або обмін ніжністю.Leo Zehender: Alter und Emanzipation. Eine sozialphilosophische Spurensuche im gerontologischen und pflegewissenschaftlichen Kontext. Facultas-Verlag, Wien 2006, ISBN 3-85076-738-8, S. 46.
Поняття віку Вікові зміни в сексуальності починаються приблизно у віці 40 років. Більшість жінок переживають гормональні зміни в даному десятилітті, які спричиняють клімакс (менопаузу). Для деяких чоловіків у цей час настає поворотний момент у психосоціальному розвитку, відомий як криза середнього віку. Ця криза ґрунтується на психологічних змінах, змінених життєвих обставинах та виконанні репродуктивних завдань. Тому в психологічному плані сексуальність у похилому віці зазвичай називають часом після цих змін, а перехід від середньої до пізньої дорослості датується, залежно від індивідуальних обставин, періодом між 45 і 55 роками.Toni Faltermaier, Philipp Mayring, Winfried Saup: Entwicklungspsychologie des Erwachsenenalters. 2. Auflage. Kohlhammer, 2002, ISBN 3-17-016054-0.
Однак, оскільки вік переважно визначається соціально і сприймається кожним індивідуально по-різному, про сексуальність у літньому віці зазвичай говорять лише після досягнення віку, значно старшого за 60 років.
Наукові дослідження старіння (геронтологія) та медична геріатрія зазвичай стосуються людей «пенсійного віку», тобто тих, хто переважно старше 65 років. Часто розрізняють «молодих старих» та «старих старих», а також «дуже старих», чия сексуальність може зазнавати подальших змін залежно від їхнього віку.Vgl. Alterdefinition nach WHO, zitiert in Ulla Walter, Uwe Flick u. a.: Alt und gesund? Altersbilder und Präventionskonzepte in der ärztlichen und pflegerischen Praxis. VS Verlag, Wiesbaden 2006, ISBN 978-3-8100-4084-8, S. 40 (Abschnitt 3.1).
Фізичні зміни Як чоловіче, так і жіноче лібідо, як правило, знижується з віком, причому жінки втрачають своє лібідо швидше, ніж чоловіки. Однак бажання до сексуальної активності не втрачається повністю. Воно також не зменшується у всіх. Менопауза, жіночий біологічний процес, пов'язана з втратою інтересу до сексуальної активності та зниженням чутливості статевих органів. У деяких випадках вагінальне проникнення може бути болючим для жінок старшого віку (див., наприклад, вагінізм). Вагінальна атрофія — ще один приклад фізіологічних змін у жінок, які можуть зробити проникнення болючим, що характеризується витонченням стінок піхви. Однак з появою замісної гормональної терапії (ЗГТ) наслідки менопаузи зменшилися, і жінки мають більше можливостей продовжувати насолоджуватися приємним та активним сексуальним життям. Так само лікування еректильної дисфункції може дати чоловікам змогу знову насолоджуватися сексуальною активністю.
Користь для здоров'я Припускається, що активна сексуальна активність може продовжувати тривалість життя серед людей похилого віку. Ідея позитивного сексуального здоров'я в старшому віці поступово стає більш поширеною, враховуючи постійне зростання відсотка старшого населення. Це збільшення частки населення вимагає приділення більшої уваги потребам цієї вікової групи, включно з їхніми поглядами на сексуальне здоров'я, бажання та настрої. Ця зміна в поглядах і поведінці, у поєднанні з медичними досягненнями, сприяла подовженню сексуально активного життя та змінила уявлення про сексуальність у процесі старіння.
Сексуальне здоров'я та самовираження відображають фізичні, психічні та емоційні потреби, які впливають на індивідуальне здоров'я та якість інтимних стосунків у парах похилого віку. Доктор Сайм виявив, що «наявність сексуального партнера, часте сексуальне самовираження, якісне сексуальне життя та інтерес до сексу позитивно впливають на здоров'я людей середнього та похилого віку».
Практикування позитивного сексуального здоров'я має низку пов'язаних з ним переваг для здоров'я. Позитивне сексуальне здоров'я часто діє як засіб для зняття стресу, сприяючи більшому розслабленню. Дослідники також повідомляють про переваги для здоров'я, зокрема про зниження чутливості до болю, поліпшення здоров'я серцево-судинної системи, зниження рівня депресії, підвищення самооцінки та більшу задоволеність відносинами. Перше також може означати наслідки негативного сексуального здоров'я та відсутності сексуальної активності, такі як депресія, низька самооцінка, підвищене розчарування та самотність.
Ризики для здоров'я та освіта Вже існує безліч проблем зі здоров'ям, пов'язаних насамперед зі старінням, але коли до цього додається питання сексу, це відкриває дискусію щодо багатьох інших пов'язаних з цим питань. Секс і старіння ставлять перед літніми людьми та їхніми лікарями багато викликів. Завдання цих лікарів полягає в тому, щоб пристосуватися до мінливих потреб цього старшого покоління, яке веде активне сексуальне життя.
Поширеними проблемами зі здоров'ям, що перешкоджають розвитку літніх людей, є такі хвороби, як серцево-судинні захворювання, діабет, дегенеративний та ревматоїдний артрит, інсульт, рак, захворювання нирок та травми спинного мозку. Ці стани сильно впливають на сексуальне життя людей. Окремо від них існують фізичні проблеми, пов'язані саме із сексуальним здоров'ям та функціями організму. Дослідники дійшли висновку, що «найпоширенішими проблемами для літніх чоловіків є еректильна дисфункція та передчасний оргазм, а літні жінки найчастіше повідомляють про відсутність бажання, проблеми зі змащенням піхви, сексуальний біль та нездатність досягти оргазму». Врахування цих проблем зі здоров'ям, пов'язаних зі старінням, та проблем зі здоров'ям, пов'язаних із сексуальністю, разом вимагає від лікарів первинної медичної допомоги та фахівців бути в курсі останніх даних у галузі охорони здоров'я, а також знати потреби пацієнтів та можливі рішення.
Основною проблемою у покращенні освіти та пошуку рішень щодо ризиків для сексуального здоров'я, пов'язаних зі старінням, є відсутність відкритого обговорення цих питань з боку людей похилого віку. «Люди похилого віку часто уникають звернення за допомогою з сексуальних питань через брак знань про свої сексуальні проблеми, сором або дискомфорт при розмовах про секс, а також через упередження щодо людей похилого віку та сексуальності в літньому віці як чогось непристойного».
Ще одна серйозна проблема з покращенням освіти та пошуком рішень для ризиків сексуального здоров'я у людей похилого віку була виявлена після того, як дослідники вивчили готовність та підготовку 777 лікарів та 452 практикуючих медсестер з Masterfile Американської медичної асоціації. Дослідники зазначили, що серед їхньої репрезентативної вибірки були повідомлення про обмежену підготовку з питань сексуального здоров'я як загальної теми. Виходячи з цієї інформації, вони припустили, що «підготовка, яка специфічно стосується сексуального здоров'я пацієнтів похилого віку, є обмеженою, якщо взагалі доступною».
Метою дослідження було перевірити, наскільки американські медичні працівники первинної медичної допомоги обізнані з питань сексуального здоров'я та сексуальності у старшому віці. Результати дослідження показали, що американські медичні працівники в середньому були менш обізнані, ніж американські студенти-випускники медичних факультетів, з питань сексуального здоров'я та сексуальності в літньому віці. У порівняльному дослідженні також варто зазначити, що вони були менш обізнані, ніж турецькі лікарі та американські акушери-гінекологи. Однак група, яка виявилася ще менш обізнаною з питань сексуальності в літньому віці, ніж американські медичні працівники первинної ланки, складалася з персоналу будинків для літніх людей та працівників, які доглядають за літніми людьми. Потрібні освічені медичні працівники для навчання широкої громадськості та людей похилого віку (активних та неактивних) питанням сексуального здоров'я та здорового самовираження.
Інфекції, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ/ІПСШ), також можуть бути поширеними в пізнішому віці, незважаючи на поширені помилкові уявлення про те, що ЗПСШ вражають лише молодих людей та групи. Спостерігається постійне зростання кількості ЗПСШ, виявлених у літніх людей у будинках для людей похилого віку та інших житлових комплексах, що спростовує думку про те, що літні люди не займаються статевим життям. Багато чоловіків старшого віку не вважають, що їм потрібно використовувати засоби захисту, такі як презервативи, з віком, і їхні партнерки часто відчувають те саме, тому важко наголосити на важливості постійного використання засобів захисту для літніх пар. Одна з головних причин, чому вони формують таку думку, полягає у зниженому ризику вагітності, але вони часто не визнають, що захист необхідний для запобігання поширенню ЗПСШ.
Щоб краще підтримувати старіюче населення, потрібно активно залучати літніх людей та осіб з інвалідністю до розробки політики, досліджень та програм інформування, пристосованих до їхніх потреб. Дослідження мають використовуватися для виявлення прогалин та вдосконалення систем охорони здоров'я. Політики повинні враховувати вплив сексуального здоров'я (СЗ) на добробут літніх людей. Нарешті, програми та повідомлення з питань СЗ повинні включати та враховувати інтереси літніх людей, щоб охопити всю сексуально активну частину населення.
Дослідження