Про блукання вічні й про Землю () — оповідання Рея Бредбері, вперше опубліковане навесні 1950 року в журналі Planet Stories.
Сюжет Дія оповідання відбувається 2257 року. Сімдесятирічний багатій і посередній письменник Генрі Вільям Філд випадково знаходить книги зовсім забутого письменника Томаса Вулфа, вражений багатством мови та образів якого, вирішує, що тільки йому підвладний точний опис світу майбутнього, ери міжпланетних перельотів та підкорення простору. Він запрошує до себе знайомого професора Боултона, винахідника машини часу і просить за будь-які гроші доставити вмираючого від пневмонії 1938 року Вульфа до нього. Доставлений у XXIII століття, той спочатку сприймає те, що відбувається, як видіння гарячкового передсмертного марення і близькосмертний досвід. Однак ліки майбутнього швидко зупиняють хворобу, а Філд повертає його в реальність і просить написати ще один, останній роман, про подорож на Марс. Після двох місяців їм доведеться знову заразити Вульфа пневмонією, і він знову опиниться на смертному одрі, цього разу вже остаточно.
Екранізація
Оповідання екранізовано в СРСР 1981 року в серії телевистав «Цей фантастичний світ». Роль Томаса Вульфа виконав Юрій Богатирьов, Генрі Філда — Андрій Попов.
Вплив
Павер-метал гурт випустив 2004 року альбом .
Посилання
«Про блукання вічні й про Землю» на сайті УкрЛіб