Санае Такаїті (Такаїчі), у першому шлюбі Ямамото (; 7 березня 1961, Яматокоріяма) — японська політична діячка, прем'єр-міністр Японії з 2025 року. Член Ліберально-демократичної партії (ЛДП) з 1996 року та член Палати представників з 2005 року. Двічі очолювала міністерство внутрішніх справ і комунікацій (2014—2017, 2019—2020).
Голова Ліберально-демократичної партії з 4 жовтня 2025 року, раніше обіймала різні міністерські посади в урядах Сіндзо Абе та Фуміо Кісіди.
Народилась та виросла в префектурі Нара, закінчила Університет Кобе та працювала письменницею, помічницею з питань законодавства та телеведучою, перш ніж розпочати свою політичну кар'єру. Обрана незалежним депутатом до Палати представників на загальних виборах 1993 року, вона вступила до Ліберально-демократичної партії (ЛДП) у 1996 році. Будучи протеже прем'єр-міністра Абе, вона обіймала різні посади під час прем'єрства Абе, зокрема як міністр внутрішніх справ та зв'язку. Вона була кандидатом на виборах лідера ЛДП 2021 року, але була вибита перед другим туром, посівши третє місце. З 2022 по 2024 рік, під час прем'єрства Фуміо Кісіди, вона обіймала посаду державного міністра з питань економічної безпеки.
Такаїті вдруге балотувалась на посаду лідера партії на виборах лідера 2024 року, де вона посіла перше місце в першому турі, але ледве програла у другому турі своєму попереднику Сігеру Ісібі. Зрештою, вона знову балотувалась на виборах лідера 2025 року втретє та посіла перше місце в обох турах голосування, перемігши Сіндзіро Коїдзумі та ставши першою жінкою-президентом партії. Після розпаду коаліції ЛДП-Комейто, Такачі досягла коаліційної угоди з Японською партією інновацій та була обрана прем'єр-міністром Національним парламентом 21 жовтня. Під час свого прем'єрства Такачі зіткнулася з дипломатичною кризою з Китаєм після заяви, яку вона зробила щодо участі Японії у потенційному нападі Китаю на Тайвань, та подальших погрозливих зауважень китайського дипломата.
Погляди Такачі по-різному описувалися як консервативні або ультраконсервативні. Її внутрішня політика включає підтримку проактивних державних витрат та продовження «абеноміки». Вона займає консервативні позиції щодо соціальних питань, таких як протидія одностатевим шлюбам, визнанню окремих прізвищ для подружжя та жіночому успадкуванню японського престолу. Вона підтримує перегляд статті 9 Конституції Японії про відмову від застосування військової сили, протайванську зовнішню політику та зміцнення союзу між США та Японією. Як член ультраправої партії «Ніппон Каігі», її описували як таку, що дотримується ревізіоністських поглядів на поведінку Японії під час Другої світової війни, і вона критикувала заяви Мураями та Коно, в яких вони вибачалися за японський колоніалізм. До свого прем'єрства вона регулярно відвідувала суперечливий храм Ясукуні. У 2025 році Forbes поставив Такаїті на перше місце серед найвпливовіших жінок та найвпливовішу азійську жінку у світі.
21 жовтня 2025 року Санае Такаїті стала першою жінкою в історії Японії, яка обійняла посаду прем'єр-міністра країниhttps://meduza.io/news/2025/10/21/premier-ministrom-yaponii-izbrana-sanae-takaiti-ona-stala-pervoy-zhenschinoy-na-etom-postu].
Життєпис
Народилася в Яматокоріямі префектури Нара.
Телевізійна кар'єра У 1987 році переїхала до Сполучених Штатів, щоб працювати на конгресвумен від Демократичної партії Патрицію Шредер. Повернулася до Японії в 1989 році, у березні того ж року стала ведучою на TV Asahi.
Політична кар'єра У 1993 році балотувалася як безпартійна на 40-х загальних виборах до Палати представників у виборчому окрузі префектури Нара. Вона отримала найбільшу кількість голосів і здобула місце у окрузі.
У 2006 році приєдналася до першого кабінету Абе та була призначена державним міністром зі спеціальних місій в апараті Кабінету міністрів як відповідальна за справи Окінави та Північних територій, політику в галузі науки і технологій, проблему зниження народжуваності та гендерну рівність, безпеку харчових продуктів та інновацій.
21 жовтня 2025 року вона була обрана парламентом Японії (237 голосів із 465 можливих) новим прем'єр-міністра країни. Перемога Такаїті була забезпечена після того, як її Ліберально-демократична партія погодилася на коаліційну угоду з правою Японською партією інновацій.
Прем'єрство (2025 - донині)
Після того, як 21 жовтня Такаїті стала прем'єр-міністром, вона сформувала свій кабінет. Хоча вона заявляла, що хоче, щоб у її кабінеті було стільки ж жінок, скільки в скандинавських країнах, насправді до кабінету увійшли лише дві жінки: Сацукі Катаяма як перша в Японії жінка-міністр фінансів і Кімі Онода як міністр економічної безпеки. На своїй першій прес-конференції Такаїті заявила, що «надає пріоритет рівності можливостей» понад усе і що вона обирала міністрів на основі їхньої кваліфікації, а не статі.
Кабінет міністрів вважався таким, що сприяє єдності партії, оскільки ключові посади отримали суперники Такаїті: Тошіміцу Мотегі — міністр закордонних справ, Йосімаса Хаясі — міністр внутрішніх справ і Сіндріро Коїдзумі — міністр оборони. Довірена особа Ісіби, Рьосей Акадзава, була підвищена до міністра економіки, торгівлі та промисловості, що свідчило про певну спадкоємність. Однак головний секретар кабінету міністрів Мінору Кіхара ідеологічно співпадає з Такаїті, що є відхиленням від політики останніх прем'єр-міністрів.
Під час першої прес-конференції на посаді прем'єр-міністра 21 жовтня 2025 року Такаїті окреслила свої основні пріоритети, такі як боротьба зі зростаючою інфляцією, і заявила, що докладе зусиль для впровадження тимчасового скасування податку на бензин. Такаїті також оголосила про інші свої плани, такі як пропозиція щодо створення резервного столичного регіону, реформування системи соціального забезпечення Японії, перегляд конституції та створення уряду більшості для забезпечення стабільності, при цьому прислухаючись до опозиційних партій щодо національної політики та підвищення національного порогу доходу, який не оподатковується, що також відповідає її угоді з Японською партією інновацій. Такаїті заявила, що кризове управління є частиною її основних завдань на посаді прем'єр-міністра, і виклала свої плани щодо посилення співпраці державного та приватного секторів в інвестуванні в економіку, енергетику та продовольчу безпеку.
Згідно з місцевими повідомленнями, Такаїті мала план пакету економічних стимулів на суму 13,9 трлн ієн (92,19 млрд доларів) в рамках своєї першої економічної ініціативи, спрямованої на «відповідальну проактивну фіскальну політику», яка має три основні складові: заходи проти інфляції, інвестиції в галузі, що розвиваються, та національна безпека. Інші пропозиції включають розширення грантів місцевих органів влади для малих і середніх підприємств та додаткові інвестиції в технології, такі як штучний інтелект і напівпровідники.
24 жовтня 2025 року під час своєї першої програмної промови в Національному парламенті Такаїті повторила свої пріоритети щодо боротьби з інфляцією, бюджетних витрат, створення групи з економічного зростання та свою попередню пропозицію щодо скасування тимчасового податку на бензин. Такаїті заявила, що вона винесе на розгляд плани Японії щодо збільшення щорічних військових витрат до 2 % ВВП, оголосивши нову ціль на березень 2026 року замість попередньої цілі на 2027 рік, з метою модернізації та підвищення потенціалу Сил самооборони Японії, а також виклавши пропозицію щодо перегляду трьох документів Японії з національної безпеки у зв'язку з еволюцією загроз у регіоні, таких як російське вторгнення в Україну, війна в Газі, криза в Червоному морі та посилення військових дій з боку Північної Кореї, Росії та Китаю. Такаїті згадала про необхідність продовження союзу Японії зі Сполученими Штатами, одночасно посилюючи дипломатичні зусилля Японії в міжнародному співтоваристві.
Такаїті продовжила роботу своїх двох попередників, спрямовану на перетворення Японії на провідний центр управління активами, а також їхній план створення агентства з попередження катастроф. Такаїті наголосила на необхідності залучення іммігрантів, зазначивши, що іноземні працівники все ще потрібні для компенсації скорочення населення Японії. Вона підкреслила необхідність збалансувати потреби ринку праці та зростаючу кількість іммігрантів, зазначивши, що прийняття Японією мігрантів базується на їхньому дотриманні японських правил і законів, та пообіцяла посилити регулювання для забезпечення дотримання цих правил.
В опитуваннях громадської думки, проведених наприкінці жовтня — на початку листопада 2025 року, уряд Такаїті отримав підтримку від 65 % до 83 % респондентів, що є одним з найвищих показників серед усіх урядів за останні двадцять років.
Зовнішня політика
Такаїті дебютувала на дипломатичній арені на 47-му саміті АСЕАН у Куала-Лумпурі, Малайзія, де доклала зусиль для зміцнення співпраці в морській галузі, галузі штучного інтелекту та кібербезпеки. Вона також провела двосторонні зустрічі з президентом Філіппін Бонбоном Маркосом, прем'єр-міністром Малайзії Анваром Ібрагімом та прем'єр-міністром Австралії Ентоні Альбанезе . Під час зустрічі АСЕАН Такаїті також взяла участь у саміті АСЕАН+3, саміті АСЕАН-Японія, 20-му саміті Східної Азії та другому глобальному діалозі АСЕАН. Такаїті пропустила решту заходів саміту, повернувшись до Токіо, щоб наступного дня зустрітися з президентом США Дональдом Трампом.
28 жовтня 2025 року Такаїті зустрілася з Трампом в палаці Акасака. Лідери двох країн підписали угоди про торгівлю, корисні копалини, ядерні технології та рідкоземи. Такаїті також висловила намір зміцнити союз між США та Японією. Після зустрічі Такаїті подарувала Трампу ключку для гольфу, що раніше належала колишньому прем'єр-міністру Сіндзо Абе, м'яч для гольфу з автографом японського професійного гольфіста Хідекі Мацуями та м'яч для гольфу, покритий золотою фольгою. Під час візиту до американської військово-морської бази Йокосука на борту авіаносця «Джордж Вашингтон» (CVN-73) Такаїті пообіцяла вивести союз між США і Японією в «золотий вік» в умовах «складної ситуації з безпекою». За словами прес-секретаря Трампа, вона також приватно повідомила Трампу, що рекомендуватиме його на Нобелівську премію миру.
Китайський лідер Сі Цзіньпін зробив незвичайний крок, не надіславши вітальну телеграму в день, коли Такаїті обійняла посаду прем'єр-міністра, але 31 жовтня відбулася зустріч на вищому рівні між Сі та Такаїті. Там обидві сторони домовилися просувати «взаємовигідні відносини, засновані на спільних стратегічних інтересах». Однак, оскільки 1 листопада прем'єр-міністр Такаїті провела переговори з колишнім віце-прем'єром Тайваню Лінь Сіньі, Китай висловив протест Японії, а Японія висунула свою відповідь, що призвело до погіршення відносин.
Під час обговорень у бюджетному комітеті Палати представників 7 листопада Такаїті заявила, що китайська атака на Тайвань може стати для Японії «ситуацією екзистенційної кризи», що дозволить країні вжити військових заходів для самооборони . У відповідь на ці коментарі генеральний консул Китаю в Осаці Сюе Цзянь написав у X, що «ми не маємо іншого вибору, як відрубати ту брудну шию, яка накинулася на нас, не вагаючись ні хвилини. Ви готові?». Хоча цей допис пізніше був видалений після протесту японського уряду, він призвів до дипломатичного конфлікту між Японією та Китаєм. Окрім закликів різних партій Японії до його висилки, коментар Сюе викликав критику з боку уряду Тайваню та посла США в Японії, а китайські чиновники засудили висловлювання Такаїті. Японія та Китай випустили взаємні туристичні попередження та викликали послів іншої країни. Згодом Китай відправив кораблі берегової охорони та військові дрони для патрулювання островів Сенкаку.
Політичні погляди Такаїті описують як прихильницю жорсткої консервативної та японської націоналістичної позиції, яка називає колишнього прем'єр-міністра Великої Британії Маргарет Тетчер своїм зразком для наслідування і людиною, яка мала великий вплив на особисті політичні переконання Такаїті.