«18 знову!» () — американський фентезійно-комічний фільм 1988 року режисера Пола Флаерті, у головних ролях — Джордж Бернс та Чарлі Шлаттер. Сюжет розповідає про студента коледжу, який випадково обмінюється душами зі своїм дідусем. Фільм заснований на пісні I Wish I Was Eighteen Again, написаній Сонні Трокмортоном і записаній Бернсом у 1979 році.

Сюжет Джек Вотсон — мільйонер-плейбой і бізнесмен, якому незабаром має виповнитися 81 рік, саме тоді, коли його онукові Дейвіду — 18, проте Джек оплакує свою старість і мріє знову пережити підлітковий вік. Коли внаслідок нещасного випадку їхні душі обмінюються місцями, Джек отримує можливість жити життям свого онука з усіма його складовими: школою, спортом та романтикою. На жаль, Дейвіду «не пощастило»: він не лише опиняється у 81-річному тілі свого діда, а й до того ж лежить у комі. Єдиний, хто знає правду, — це давній друг Джека, Чарлі, якого Джеку вдалося переконати, розповівши про події, відомі лише їм двом.

Опинившись у тілі онука, Джек отримує можливість поглянути на свою родину свіжим поглядом, і побачене йому не завжди до вподоби: він був відстороненим батьком для свого сина Арні і постійно ігнорував його ідеї щодо розвитку сімейної компанії. Крім того, студентське братство, до якого він змусив Дейвіда приєднатися (його власна колишня Alma mater), регулярно знущається з онука і змушує його писати за них іспити. Він також виявляє, що його дівчина Мадлен невірна, коли вона намагається спокусити його, думаючи, що це онук Джека. Вирішивши все виправити, Джек у тілі Дейвіда бере ситуацію під контроль: він переконує свого батька (точніше, сина Джека) впровадити його ідеї в сімейний бізнес і використовує свої навички гри в покер, щоб обіграти членів братства, поставивши 1000 доларів на те, що він переможе їхнього лідера Расса на майбутніх змаганнях з бігу. Джек також вражає дівчину на ім'я Робін, якій до вподоби старомодний стиль Дейвіда з краватками-метеликами та його яскраві розповіді про Другу світову війну і зустріч із президентом Гаррі Труменом.

Однак Джек надто пізно усвідомлює, що заповідав половину свого майна Мадлен, яка переконує Арні та його дружину відключити 81-річне тіло Джека від апаратів життєзабезпечення. Розуміючи, що це вб'є Дейвіда, Джек і Чарлі кидаються до лікарні, щоб запобігти цьому, і, відібравши тіло Джека у санітара, везуть його геть. Коли вони врізаються у шпитальній каплиці, свідомості Джека і Дейвіда повертаються у свої справжні тіла, і Джек прокидається. Проте у Джека залишається незавершена справа: перебуваючи в тілі онука, він кинув виклик президенту братства на змагання з бігу, і тепер Дейвід має прийняти цей виклик.

Джек підбадьорює Дейвіда, і той перемагає президента братства у змаганнях. Потім Джек заохочує онука залицятися до Робін, яка йому подобається. Наодинці Джек зізнається своєму синові Арні, що його найбільшою помилкою було бажання змусити його і Дейвіда прожити власне життя, і радить Арні підтримувати інтерес Дейвіда до мистецтва, що Джек і зробить, залучивши онука до напрямку графічного дизайну в сімейному бізнесі. Нарешті, Джек протистоїть Мадлен, заявляючи, що знає про її залицяння до Дейвіда та усвідомлює, що вона золотошукачка, яку цікавить лише його банківський рахунок. Він виганяє її з дому і повідомляє, що переписав заповіт, включивши до нього свою родину та вірного дворецького Гортона, якому негайно наказує викинути Мадлен геть. Робін і Дейвід починають стосунки, а фільм закінчується тим, що Джек розповідає Дейвіду все про Гаррі Трумена.

У ролях

Чарлі Шлаттер — Дейвід Вотсон/Джек Вотсон Джордж Бернс — Джек Вотсон/Дейвід Вотсон Тоні Робертс — Арнольд «Арні» Вотсон Міріам Флінн — Бетті Вотсон Ред Баттонс — Чарлі Аніта Морріс — Медлін Полі Шор — Барретта Дженніфер Раньон — Робін Моррісон Джордж ДіЧенцо — тренер Бернард Фокс — Гортон Кеннет Тайгар — професор Свіветт Ентоні Старк — Расс Еморі Басс — вчитель мистецтва Джошуа Девейн — Джей Пі Бенні Бейкер — Ред Гел Сміт — Ірв Ленс Слотер — Майкі Ерл Боен — батько Робін Тоні Сойєр — мама Робін Стефані Болдвін — сестра Робін Кімберлін Браун — реєстраторка Карл Відерготт — член команди Пет Кроуфорд Браун — старенька

Виробництво Фільм було анонсовано під робочою назвою «Вісімнадцять знову» (Eighteen Again), у головній ролі має зіграти Джордж Бернс, а натхненний записом Бернсом пісні I Wish I Was Eighteen Agai" («Я б хотів, щоб мені знову було вісімнадцять»).

Відгуки Роджер Еберт оцінив фільм на півтора бали з чотирьох. Він порівняв його зі стрічками «Як батько, як син» та «Навпаки», назвавши останній безумовно найкращим з усіх трьох. Еберт заявив: «Весь проєкт, здається, був оповитий серпанком добрих намірів і розчулених почуттів. Тут немає гостроти, „перцю“ чи тієї натхненної мови тіла, що зробила „Навпаки“ таким особливим. Фільм не робить жодної спроби справді уявити, як це — жити в іншому тілі; він просто викладає нам свій трюк і починає розкручувати сюжет ситкому. Хоча Бернс, звісно, є улюбленою інституцією, і будь-яка можливість побачити його вітається, йому в цьому фільмі дали небагато, і він небагато з цим зробив… Не було докладено жодних реальних зусиль, щоб знайти хоч якісь відмінності між Бернсом і персонажем, якого він грає у цьому фільмі».

Джанет Маслін розкритикувала фільм за те, що він залишив Джорджа Бернса в комі, хоча саме він був тим, кого глядачі прийшли побачити, і сказала, що він «не був успішно спрямований на когось конкретного».

На основі 7 рецензій «18 Знову!»'' має рейтинг 29 % на Rotten Tomatoes.

Примітки

Посилання