Ганс-Йоахім фон Горн (; 23 жовтня 1896, Кенігсберг — 10 січня 1994, Вісбаден) — німецький штабний офіцер, воєначальник і дипломат, генерал-лейтенант вермахту і бундесверу. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія Представник сім, в 1865 році зведеної в спадкове дворянство. Молодший з трьох дітей генерал-майора Франца фон Горна (1857–1931) і його дружини Марти, уродженої Гепнер. Навчався в гуманістичних гімназіях Кенігсберга і Берліна, потім вивчав право та економіку в Лозаннському університеті та Альбертському університеті в Кенігсберзі, де вивчив російську, англійську та французьку мови.

Після початку Першої світової війни 2 серпня 1914 року вступив в 1-й лейб-гусарський полк Прусської армії, з 5 червня 1916 року — ординарець в штабі полку. З 14 січня 1917 року — інструктор рекрутингового депо лейб-гусарської бригади. З 19 квітня 1917 року — полковий ад'ютант свого полку.

З 10 січня 1920 року — командир ескадрону свого полку. З 1 квітня 1920 року — офіцер ескадрону 5-го гірського полку. З 19 січня 1921 року — ординарець в штабі свого полку. З 1 жовтня 1921 по 13 жовтня 1924 року пройшов підготовку в штабі 1-ї дивізії. З 13 жовтня 1924 року — полковий ад'ютант свого полку. 1 жовтня 1925 року відряджений в навчальний ескадрон, 1 березня 1927 року — в 4-й ескадрон свого полку, 1 жовтня 1927 року — в Імперське військове міністерство. З 1 листопада 1928 року — 1-й ад'ютант начальника військового управління ІВМ. З 10 жовтня 1933 року — командир ескадрону 16-го гірського полку. З 9 серпня 1934 року — референт Кадрового управління ІВМ, з 1 липня 1935 року — Центрального відділу Генштабу сухопутних військ. З 2 липня 1936 року — 1-й офіцер (начальник оперативного відділу) Генштабу 12-го армійського корпусу. З 5 листопада 1938 року — офіцер для особливих доручень при головнокомандувачі сухопутних військ.

З 15 листопада 1938 року — військовий аташе німецьких посольств в Парижі та Лісабоні. З 8 вересня 1939 року — начальник Генштабу 12-го, з 1 червня 1940 року — 10-го армійського корпусу. 15 липня 1942 року відправлений в командний резерв ОКГ. 21 вересня 1942 року відряджений в училище швидкісних військ в Крампніці. 4-16 жовтня 1942 року пройшов підготовку командира бригади в 7-й танковій дивізії, після чого виконував обов'язки командира 7-го танково-гренадерського полку. 22 жовтня 1942 року відправлений в командний резерв групи армій «Дон» для використання командиром дивізії. З 6 січня 1943 року виконував обов'язки командира армійського району «Дон». З 7 лютого 1943 року — командир 198-ї піхотної дивізії. 1 червня 1944 року знову відправлений в командний резерв ОКГ. З 1 липня 1944 року — військовий аташе німецького посольства в Берні. 10 травня 1945 року взятий в полон британськими військами. 17 вересня 1947 року звільнений.

15 травня 1956 року вступив в бундесвер, пройшов офіцерський курс в Зонтгофені. З 1 червня 1956 року — командир 2-го військового району (Нижня Баварія), з 1 листопада 1957 року — територіальних військ. 30 вересня 1961 року звільнений у відставку.

Сім'я В 1922 році одружився в Штольпі з Еммі фон Корфф, дочкою радника судового управління Фріца фон Корффа і його дружини Берти, уродженої фон Ревентлов. В пари народились дочка Урсула і сини Ганс Георг та Клаус Дітер.

Звання

Фанен-юнкер (2 серпня 1914) Лейтенант (22 березня 1915) Оберлейтенант (1 листопада 1923) Ротмістр/гауптман (1 листопада 1928) Майор (1 грудня 1934) Оберстлейтенант (1 серпня 1937) Оберст (1 лютого 1940) Генерал-майор (1 квітня 1943) Генерал-лейтенант (1 жовтня 1943) Генерал-майор (1 червня 1956) Генерал-лейтенант (1 грудня 1958)

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Німецький хрест в золоті (1 грудня 1943) Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», командорський хрест

Примітки

Література

Dermot Bradley, Heinz-Peter Würzenthal, Hansgeorg Model:  (= Dermot Bradley [Hrsg.]: . Teil VIb). Band 2, Teilband 2, Hoffmann – Kusserow. Biblio-Verlag, Osnabrück 2000, ISBN 3-7648-2562-6, S. 445–447. Clemens Range: . Translimes Media Verlag, Müllheim-Britzingen 2013, ISBN 978-3-00-043646-8, S. 231. Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Adeligen Häuser 1941, B (Briefadel), GGT, 33. Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1940, S. 251. Zugleich Adelsmatrikel der Deutschen Adelsgenossenschaft. Dermot Bradley (Hrsg.): Deutschlands Generale und Admirale 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 6: Hochbaum–Klutmann. Biblio Verlag, Bissendorf 2002, S. 139–140. ISBN 3-7648-2582-0. Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Посилання

Біографічні дані.