Стаття 5 Європейської конвенції з прав людини (скорочено ст. 5 ЄКПЛ) передбачає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Свобода та особиста недоторканність розглядаються як «складне» поняття – безпека особи не була предметом окремого тлумачення Судом.
Історія Стаття 5 гарантує право на свободу та , за умови законного арешту або затримання лише за певних інших обставин, таких як арешт за підозрою у скоєнні злочину або позбавлення волі на виконання вироку. Стаття також передбачає право бути поінформованим мовою, яку людина розуміє, про причини арешту та будь-які звинувачення проти неї, право на швидкий доступ до судового провадження для визначення законності арешту або затримання та на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення до суду, а також право на компенсацію у разі арешту або затримання з порушенням цієї статті. Стаття 29 Великої хартії вольностей (чинна на даний момент) Habeas Corpus Act
П'ята поправка до Конституції Сполучених Штатів
Судова практика
, заява № 45508/99; 40 EHRR 761 (5 жовтня 2004 р.) Асанідзе проти Грузії, заява № 71503/01 (8 квітня 2004 р.)
Посилання
Посібник зі статті 5 — Право на свободу та особисту недоторканність Посібник з імплементації статті 5 Європейської конвенції з прав людини (PDF) Посібник зі статті 5. Право на свободу та особисту недоторканність згідно