Андреас Генріх Ойген Целльнер, з 1917 року — Ріттер фон Целльнер (; 18 серпня 1866, Регенсбург — 19 лютого 1945, Прін-ам-Кімзе) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал-лейтенант Баварської армії.

Біографія Ойген виріс у протестантській родині як син купця та комерційного радника Готтліба Генріха Целльнера.

Після закінчення гуманістичної гімназії 1 вересня 1884 року вступив до 11-го піхотного полку «фон дер Танн» Баварської армії як «добровільний кандидат у рядові офіцери». Там він став другим лейтенантом у 1886 році та служив ад'ютантом батальйону з 1891 року. З 1894 по 1897 рік Цельнер навчався у Військовій академії, яка дала йому кваліфікацію для Генерального штабу та викладацької професії. У подальшій військовій кар'єрі, за винятком посади командира роти у 2-му піхотному полку «Кронпринц» у 1902 році та командира батальйону у піхотному лейб-полку у 1908 році, він служив виключно в різних Генштабах.

З початком Першої світової війни з 1 серпня 1914 року Целльнер був призначений начальником Генштабу Польової армії у званні оберста. 2 жовтня 1914 року його було призначено начальником штабу генерал-квартирмейстера, а з 10 вересня 1914 року він мав звання генерал-майора. З 13 квітня 1916 року він виконував обов'язки заступника генерал-квартирмейстера. 27 червня 1916 року він став заступником командира, а 1 жовтня 1916 року — командиром 49-ї резервної дивізії, з якою брав участь у бойових діях проти Румунії. У січні 1917 року Целльнер отримав командування 2-ю піхотною дивізією на Західному фронті.

Після Комп'єнського перемир'я він повернувся зі своїми військами додому та взяв на себе командування 6-ю дивізією в середині грудня 1918 року. У 1919 році йому також було доручено обов'язки командувача-генерала 3-го армійського корпусу. У вересні 1919 року його було підвищено до генерал-лейтенанта запасу та надано законну пенсію.

Сім'я У 1893 році Целльнер одружився з Еммою Кірхнер. У них було двоє дітей, Емма Маргарета Йоганна та Отто.

Нагороди

Медаль принца-регента Луїтпольда (12 березня 1905) Орден «За військові заслуги» (Баварія) лицарський хрест 2-го класу (10 липня 1905) 3-го класу (28 жовтня 1912) 2-го класу з мечами (24 листопада 1914) зірка до ордена 2-го класу (5 липня 1918) Хрест «За вислугу років» (Баварія) 2-го класу (24 роки; 1908) 1-го класу (40 років; 31 серпня 1919) Орден Червоного орла 4-го класу (16 вересня 1908) 3-го класу (14 лютого 1913) 2-го класу з мечами (18 лютого 1916) Орден Корони (Пруссія) 3-го класу (18 жовтня 1910) 2-го класу із зіркою і мечами (6 червня 1918) Залізний хрест 2-го класу (19 листопада 1914) 1-го класу (22 березня 1915) Орден Залізної Корони 2-го класу з військовою відзнакою (Австро-Угорщина) орден (21 листопада 1914) відзнака (9 березня 1916) Орден Альберта (Саксонія), командорський хрест 1-го класу з мечами (1 лютого 1915) Орден Вюртемберзької корони, командорський хрест з мечами (1 лютого 1915) Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го і 1-го класу (1 квітня 1915) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 2-го класу з військовою відзнакою (21 серпня 1915) Золота медаль «Ліякат» з шаблями (Османська імперія; 28 вересня 1915) Галліполійська зірка (Османська імперія; 4 січня 1916) Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу (6 червня 1916) Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) (28 червня 1916) Орден «За заслуги» Баварської корони, лицарський хрест (23 серпня 1917) Хрест Фрідріха (31 грудня 1917) Почесний хрест ветерана війни з мечами (25 квітня 1935)

Література

Othmar Hackl: Die Bayerische Kriegsakademie (1867–1914). C.H. Beck´sche Verlagsbuchhandlung, München 1989, ISBN 3-406-10490-8, S. 609.

Посилання

Документи і нагороди Целльнера.