«Малстрем II» () — це науково-фантастичне оповідання британського письменника Артура Кларка, написане 1962 року. Твір натхненний оповіданням Едгара Аллана По «У полоні Мальстрему», і про нього є згадка в оповіданні Кларка.
Сюжет Кліфф Лейланд, агроном за фахом, вирішує заощадити гроші та повертається після вахти з Місяця на Землю у вантажному модулі замість космічного човника . Однак під час запуску стався збій подачі електричної енергії, двигуни на мить зупинялися, а це означає, що модуль не досяг необхідної швидкості для виходу за межі місячного тяжіння. Кліфф розуміє, що капсула обов'язково через якийсь час розіб'ється об місячну поверхню.
Кліфф зв'язується з центром управління польотами і йому підказують, що він може скористатися допоміжними двигунами, яких має бути достатньо, щоб вивести модуль на низьку орбіту, після чого його зніме рятувальна команда. Кліфф перевіряє пускові схеми, і його ентузіазм миттєво згасає – ні ручне, ні автоматичне запалювання двигунів не працюють. Невелика кількість палива в баках, яке могло б врятувати йому життя, виявилася марна.
Побачивши під собою Землю, Лейланд просить центр управління польотами з'єднати його з дружиною Майрою. Він повідомляє їй про своє становище і, перед тим як попрощатися з нею, спілкується з дітьми. Як тільки зв'язок розривається, очі Кліффа наповнюються сльозами.
З гучномовця лунає новий голос рішучої людини, яка назвалася Ван Кесселем, керівником рятувального загону секції пілотованих польотів. Він повідомляє Лейланду, що вони знайшли спосіб, щоб він вийшов з цього випробування живим. Це трохи складно, але є єдиний шанс. В апоселеніумі (точка найбільшої відстані від Місяця), де модуль матиме найнижчу швидкість, йому має бути достатньо поштовху, щоб трохи змінити траєкторію польоту. Він досягне цього, вистрибнувши у вільний космос у своєму скафандрі. Це фізично має призвести до досягнення низької орбіти. Лейланд, природно, має сумніви щодо цього плану, але Ван Кессель не допускає обговорення.
Коли вантажний модуль наближається до апоселеніуму, Лейланд прикріплює до свого скафандра ампулу з місячним пилом, який він обіцяв принести синові, вилазить через шлюз на корпус, відштовхується з максимальною силою та стрибає в порожнечу, точно як дав вказівку Ван Кессель. Він повільно обертається, спостерігаючи за Землею під повним місяцем, сяйвом сонця, що заходить, місячними горами та сплячими поселеннями на нічному боці Місяця. Але попереду на нього чекає головна перешкода – гірський хребет довжиною понад 1500 км під назвою Радянський хребет. Він згадує свою молодість, коли розглядав цей хребет на фотографіях. Він ніколи не уявляв, що одного разу він полетить до нього швидше за випущену кулю, чекаючи, як вирішиться його доля.
Скеля вже наближається, і Кліфф розуміє, що його траєкторія занадто низька і що він не перелетить хребет. Раптом, приблизно за 30 км попереду нього, відбувається вибух, і в скельному масиві відкривається прогалина саме для його безпечного прольоту. Кліфф на мить не розуміє, що сталося, а потім усвідомлює, що покинутий модуль весь час летів перед ним і щойно врізався в гірський хребет, тож він врятований.
Примітки
Посилання В базі Internet Speculative Fiction Database