Гідралазин — це лікарський засіб, що використовується для лікування високого кров'яного тиску та серцевої недостатності, включно з високим кров'яним тиском під час вагітності та дуже високим кров'яним тиском, що призводить до невідкладних станів. Було виявлено, що він особливо корисний при серцевій недостатності, разом з ізосорбіду динітратом, для лікування людей африканського походження. Його вводять перорально або шляхом ін'єкції у вену. Ефекти зазвичай починаються приблизно через 15 хвилин і тривають до шести годин.
Продається під торговою маркою Apresoline. Станом на жовтень 2025 р. в Україні не зареєстрований.
До поширених побічних ефектів належать головний біль та прискорене серцебиття. Його не рекомендується призначати людям з ішемічною хворобою серця або ревматичною хворобою серця з ураженням мітрального клапану. Людям із захворюваннями нирок рекомендується низька доза. Гідралазин належить до сімейства вазодилататорів, тому вважається, що він діє, викликаючи розширення кровоносних судин.
Гідралазин був відкритий, коли дослідники компанії Ciba шукали засіб від малярії. Його було запатентовано в 1949 році. Входить до Переліку основних лікарських засобів Всесвітньої організації охорони здоров'я. У 2023 році був на 109-му місці серед ліків, які найчастіше призначались у Сполучених Штатах (6мільйонів рецептів).
Медичне використання Гідралазин не використовується як основний препарат для лікування гіпертензії, оскільки він викликає рефлекторну симпатичну стимуляцію серця (барорецепторний рефлекс). Це може збільшити частоту серцевих скорочень та серцевий викид, а у людей з ішемічною хворобою серця може спричинити стенокардію або інфаркт міокарда. Гідралазин також може підвищувати концентрацію реніну в плазмі, що призводить до затримки рідини. Щоб запобігти цим небажаним побічним ефектам, гідралазин зазвичай призначають у поєднанні з бета-блокатором (наприклад, пропранололом) та діуретиком.
Гідралазин використовується для лікування тяжкої гіпертензії, але не є препаратом першої лінії для лікування есенціальної гіпертензії. Гідралазин часто використовується для лікування гіпертензії під час вагітності, проте, разом з лабеталолом та/або метилдопою.
Гідралазин зазвичай використовується в комбінації з ізосорбіду динітратом для лікування застійної серцевої недостатності у чорношкірого населення. Цей препарат, ізосорбіду динітрат / гідралазин, був першим рецептурним препаратом, що відпускається на основі расової приналежності.
Його не слід використовувати людям з тахікардією, серцевою недостатністю, констриктивним перикардитом, вовчаком, розшаровуючою аневризмою аорти або порфірією.
Побічні ефекти Тривале лікування може спричинити вовчакоподібний синдром, який може призвести до летального результату, якщо симптоми не помітити, а лікування препаратом припинити. Гідралазин входить до трійки препаратів, що найчастіше викликають системний вовчак, і цей побічний ефект залежить від дози.
Дуже поширені (частота >10 %) побічні ефекти включають головний біль, тахікардію та серцебиття.
До поширених (1–10 %) побічних ефектів належать припливи крові до обличчя, гіпотензія, ангінозні симптоми, біль або набряк суглобів, біль у м'язах, позитивні результати тестів на передсердний натрійуретичний пептид, розлад шлунка, діарея, нудота та блювання, а також набряки (затримка натрію та води).
Взаємодії Гідралазин може посилювати антигіпертензивний ефект:
Інгібітори АПФ Антигіпертензивні препарати Антипсихотики Антагоністи кальцію Діазоксид Діуретики Етанол (алкоголь) Трициклічні антидепресанти Вазодилятатори
Препарати, що мають сильний ефект першого проходження, такі як бета-блокатори, можуть підвищувати біодоступність гідралазину. Гідралазин посилює ефект адреналіну (епінефрину), що прискорює серцевий ритм, і одночасне застосування може призвести до токсичності.
Механізм дії Гідралазин — це релаксант гладких м'язів прямої дії, який діє як вазодилататор, головним чином у резистивних артеріолах. Молекулярний механізм включає пригнічення вивільнення Ca2+, індукованого інозитолтрифосфатом, із саркоплазматичного ретикулуму в клітинах гладких м'язів артерій. Розслаблюючи гладкі м'язи судин, вазодилататори знижують периферичний опір, тим самим знижуючи артеріальний тиск і зменшуючи постнавантаження. Точний механізм дії гідралазину невідомий, принаймні станом на 1981 рік.
Продукти метаболізму включають N — ацетильну похідну, гідразон піровиноградної кислоти та ацетонгідразон, кожен з яких також може сприяти зниженню артеріального тиску.
Хімія Гідралазин належить до класу препаратів гідразинофталазину.
Історія Антигіпертензивну активність гідралазину було виявлено дослідниками, які намагалися створити ліки для лікування малярії. Спочатку він називався C-5968 та 1-гідразинофталазин; заявка на патент була подана в 1945 році та видана в 1949 році, , а перші наукові публікації про його знижувальну дію на артеріальний тиск з'явилися в 1950 році. Він був схвалений FDA в 1953 році.
Це був один з перших антигіпертензивних препаратів, які можна було приймати перорально.
Дослідження Гідралазин також вивчали як засіб для лікування мієлодиспластичного синдрому в його якості інгібітора ДНК-метилтрансферази.
Примітки