Іван Миколайович Сотников (19 січня 1913, Олешки, Таврійська губернія, Російська імперія — 2004) — український спортсмен, веслувальник на байдарках, майстер спорту СРСР, п'ятиразовий чемпіон СРСР та багаторазовий чемпіон України, перший олімпієць Херсонщини, учасник XV Олімпійських ігор 1952 року в Гельсінкі.
Життєпис Народився 19 січня 1913 року в місті Олешки, Херсонської області. З дитинства працював у місцевих промислах. Він займався перевезенням овочів і вантажів на невеликих суднах по Дніпру та його притоках. Це сформувало його виняткову фізичну витривалість, яка згодом стала основою для спортивних успіхів.
У роки Другої світової війни служив у лавах Червоної армії: кулеметник 4-го Українського фронту, санітар роти автоматників. Демобілізувався у 1946 році. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня, медалями «За відвагу», «За перемогу над Німеччиною» та ювілейними відзнаками.
Спортивна кар'єра Веслуванням на байдарках почав займатися у 1948 році у віці 35 років. Спочатку він брав участь у місцевих змаганнях, але швидко звернув на себе увагу завдяки надзвичайній витривалості й силі. Входив до складу збірної команди СРСР, виступав за спортивне товариство «Спартак». Його головним тренером був О. Григор'єв.
Досягнення:
1950 — чемпіон міста Херсона; 1951 — чемпіон України; 1952 — чемпіон СРСР; упродовж 1950-х років — п'ятиразовий чемпіон СРСР; багаторазовий чемпіон України та переможець міжнародних регат.
Спеціалізувався на марафонських дистанціях, переважно 10 000 м на байдарці-одиночці. У 1952 році був включений до складу збірної СРСР і виступив на XV Олімпійських іграх у Гельсінкі. На дистанції 10 000 м. Іван Сотников показав результат 48 хв. 36,8 с. та посів 7-е місце серед 13 учасників. На цих змаганнях отримав травму руки.
Завдяки своїм результатам упродовж 1950-х років вважався одним із найсильніших радянських веслувальників-стайєрів.
У 1956 році, під час одного з чемпіонатів СРСР, за 300 метрів до фінішу в нього розійшлися післяопераційні шви. Попри біль, він завершив дистанцію, але після цього фактично припинив виступати на найвищому рівні.
Життя після спорту Після завершення змагальної кар'єри працював тренером, передавав досвід молодим веслувальникам, а також деякий час працював у Херсонському морському порту. Його знали як людину скромну й просту, з обмеженою формальною освітою (закінчив лише кілька класів), але з великим життєвим і спортивним авторитетом.
У сім'ї виховував трьох дітей. На початку 1970-х років він залишив родину та певний час проживав у Херсоні, де отримав однокімнатну квартиру. Останні десятиліття життя провів у самотності: продав міську квартиру і оселився у невеликому будиночку на острові в плавнях річки Конка. Там прожив близько 28 років, за що отримав у пресі прізвисько «Робінзон України». У останні роки життя він повернувся до міста та мешкав у доньки.
В Олешках проводяться змагання з веслування на байдарках та каное в честь пам'яті Івана Сотникова.
Помер у 2004 році, в місті Цюрупинськ, Херсонської області.
Примітки