Віктор Богданович Покиданець ( 14 січня 1961) — український художник. Член Національної спілки художників України. Представник Нової хвилі. Народився у селі Залізці на Тернопільщині, навчався в Одесі, від 1990-х здобув визнання у Києві, з 2010-х живе й працює у Миколаєві; постійний резидент міжнародного симпозіуму сучасного мистецтва «Бірючий». Його практика охоплює фігуративний живопис 1990–2000-х та радикальний перехід до об'єктів і інсталяцій після 2014 року (картон, сірникові коробки, вживані капці, книжкові об'єкти); роботи представлялись у провідних інституціях України та за кордоном, брали участь в аукціонах, зберігаються у приватних і публічних збірках.
Життєпис
Народився 14 січня 1961 року у смт Заложці (нині Залізці) Тернопільської області. Закінчив художньо-графічний факультет Одеського педагогічного інституту ім. К. Д. Ушинського; серед педагогів — З. Борисюк і В. Гегамян. З 1987 року бере участь у виставках, з 1989 — член НСХУ. У 1990-х працює у Києві, де швидко входить до кола сучасних живописців. У 2010-х переїхав до Миколаєва, де долучився до формування локальної сцени та ініціатив на кшталт «Миколаїв Арт Пром». Постійний учасник симпозіуму «Бірючий».
Творчість
Загальна характеристика
Практика Віктора Покиданця охоплює фігуративний живопис, об'єкти та інсталяції з побутових матеріалів (сірникові коробки, гофрокартон, уживане взуття, книжкові томи). В інтерв'ю після 2014 року митець підкреслював обмеження живопису для репрезентації досвіду війни, що стало одним із чинників переходу до концептуальних серій та тактильних «антипафосних» матеріалів.
Ранні та «середні» живописні роботи (до 2014)
На початку кар'єри художник відомий фігуративним живописом (портрети, фігуративні сцени, пейзажі), поступово ускладнював фактуру й колористику; у 2000-х роках експонував живопис у Києві, Одесі, Запоріжжі, Люксембурзі тощо.
«Facebook» (2014)
Персональний проєкт у «Галереї на Спаській, 45» (Миколаїв) вибудувано як серію візуальних «відповідей» на дискусії у соцмережах; виставку зафіксовано локальними ЗМІ.
«Сірникові коробки» (прибл. 2015—2018)
Серія об'єктів та міні-інсталяцій із сірникових коробок, презентована, зокрема, у виставковому проєкті «The Box» (KARAS GALLERY, Київ, 2016). У ЗМІ підкреслювалась мініатюрна архітектоніка й крихкість матеріалу. див. також галерейні довідки. Окрема добірка робіт у межах «сірникового» періоду, де з коробок і обгорілих граней складаються мереживні «архітектури» (замки/будинки).
«The Box» (2016)
Серія об'єктів і рельєфів із гофрокартону, презентована в KARAS GALLERY (Київ). Проєкт анонсували профільні медіа, підкреслюючи роботу з коробковими конструкціями та фактурою картону.
«Сховкартон / hidcarton» (з 2023)
Персональна виставка в Закарпатському обласному художньому музеї ім. Й. Бокшая (Ужгород), створена у співпраці з ужгородською резиденцією «Sorry No Rooms Available» в межах програми «Kindling — Reform» (партнери — Baltic Art Center, Milvus).
«Схованки російської літератури» / «рос. літ.» (з 2022)
Серія об'єктів, у яких у томах російської «класики» вирізано силуети зброї та інші «схованки»; перші версії створено під час сезонів BIRUCHIY (Закарпаття, 2022), окремі роботи експонувалися на персональному показі «Сховкартон» та у групових проєктах 2022—2023 років.
Оцінки та контекст
Українська мистецтвознавиця Олеся Авраменко характеризувала живописний період Віктора Покиданця, як «казку, де немає ані добра, ані зла». Окремі критики описують новітні проєкти Покиданця як роботу з «низькими» матеріалами та жестом стриманого спротиву; у медіа фіксується означення «ренесанс українського панку».. Арткритик, публіцист та куратор Костянтин Дорошенко вважає Покиданця «визначним для українського сучасного мистецтва художником та послідовним деконструктором пафосу російсько-радянської культури».
Виставкова діяльність
Персональні виставки
2023 — «СховКартон», Закарпатський обласний художній музей ім. Й. Бокшая, Ужгород. 2017 — «Ціаністий калій», Карась Галерея, Київ. 2016 — «The Box», Карась Галерея, Київ. 2015 — «Час обідати», галерея «ХудПромо», Одеса (підтверджено описом твору з зазначенням участі у проєкті). 2014 — «Facebook», «Галерея на Спаській, 45», Миколаїв. 2012 — «Ботаніка. Хімія. Фізика» (спільно з Іллею Ісуповим), Щербенко Арт Центр, Київ. 2011 — «Лелеки», Карась Галерея, Київ (анонс виставки).
Групові виставки (вибране)
2024 — «Вас вітає музей сучасного мистецтва. Херсон 2002—2022», Львівський муніципальний мистецький центр, Львів. 2024 — «Протагоністи. Живописний заповідник / Паризька комуна», Український Дім, Київ. 2023 — «Ти як?», Український музей сучасного мистецтва, Київ (онлайн-експозиція). 2018 — «Раскраски», спецпроєкт BIRUCHIY у межах Kyiv Art Week, Київ. 2017 — «ART WORK», Мистецький арсенал, Київ. Також показ у Вроцлаві, Галерея «Dworcowa». 2016 — «Biruchiy comes Closer», Closer, Київ. 2016 — «Лабораторні роботи. Бірючий», Артсвіт, Дніпро. 2016 — «Freiera», Київ (проєкт і контекст — оглядовий матеріал). 2015 — «Музейне зібрання. Українське сучасне мистецтво 1985—2015. З приватних колекцій», Мистецький арсенал, Київ (підтвердження участі — каталог/довідкові сторінки). 2014 — «Український пейзаж», Мистецький арсенал, Київ. 2014 — «Під небом голубим», у межах IX Art Kyiv Contemporary, Мистецький арсенал, Київ (огляд події). 2014 — «Великий Перевіз. Резиденція», Галерея «Ілько», Ужгород. 2013 — «Комунікація XXI. Сучасне українське мистецтво», Галерея «Дукат», Київ. 2011 — «Незалежні. Нове мистецтво нової країни 1991—2011», Мистецький арсенал, Київ. 2011 — «Космічна одіссея 2011», Мистецький арсенал, Київ (довідкові матеріали про подію).
Аукціони та передаукціонні покази (добірка)
2009 — Передаукціонна виставка сучасного українського мистецтва Sotheby's, Київ (Український дім).
Нотатки
Примітки
Джерела
span id="ArtUkraine 2016"></span>