Мері Елізабет Бранков (нар. 1961) — американська молекулярна біологиня та імунолог. Вона відома завдяки відкриттю гену, який пізніше отримав назву FOXP3 і став ключовим для сучасної біології регуляторних Т-клітин. Цей ген був визначений у мишей з синдромом скерфі (scurfy), який обумовлений дефектом у цьому гені.
У 2025 році Мері Е. Бранков отримала Нобелівську премію з фізіології або медицини спільно з Фредом Рамсделлом та Сімоном Сакаґуті за відкриття, що стосуються периферійної толерантності імунної системи.
Раннє життя та освіта Мері Е. Бранков народилася в 1961 році в Портленді (штат Орегон). В 1979 році закінчила римо-католицьку школу для дівчат Академію Святої Марії в Портленді.
Далі навчалася в Університеті Вашингтона, де отримала ступінь бакалавра з молекулярної та клітинної біології в 1983 році. В 1991 році захистила дисертацію «Expression and function of the H19 gene in transgenic mice» та отримала ступінь доктора філософії з молекулярної біології в Принстонському університетіBrunkow, Mary Elizabeth. «Expression and function of the H19 gene in transgenic mice». ProQuest. Retrieved October 6, 2025.. Її науковим керівником була молекулярна біологиня Ширлі М. Тілгман.
Кар'єра У 1990-х роках Мері Е. Бранков працювала дослідником у британській біотехнологічній компанії Celltech у Ботеллі (штат Вашингтон), де вона з Фредом Рамсделлом зробили відкриття щодо FOXP3, за яке отримали Нобелівську премію. Пізніше Мері Е. Бранков стала старшим програмним менеджером в некомерційній дослідницькій установі Інституті системної біології в Сіетлі
Дослідження Мері Е. Бранков є співавтором статті, опублікованої в журналі Nature Genetics у 2001 році, в якій вперше ідентифіковано продукт гена scurfy, спочатку названий scurfin, а пізніше відомий як FOXP3, і пов'язано дефект цього гена зі смертельним лімфопроліферативним захворюванням у мишей.
У найцитованішій роботі Мері Е. Бранков була описана локалізація дефекту scurfy у гені FOXP3 та показано, що втрата цього транскрипційного фактора призводить до неконтрольованої активації Т-клітин та летальної лімфопроліферації, що зробило FOXP3 ключовим регулятором периферійної імунної толерантності, опосередкованої регуляторними Т-клітинами. Завдяки ідентифікації гену FOXP3 стало зрозуміло як імунна система стримує автореактивність, тобто не пошкоджує клітини власного організму, без тимусу. Це дало початок низці досліджень про розвиток та функціонування регуляторних Т-клітин. Далі це призвело до відкриття антисклеростинової терапії, включаючи ромосозумаб, який схвалено регуляторними органами та широко представлено у медичній літературі.
Відзнаки та нагороди 6 жовтня 2025 року Нобелівська асамблея в Каролінському інституті в Стокгольмі оголосила, що Мері Е. Бранков, Фред Рамсделл та Сімон Сакаґуті розділять Нобелівську премію з фізіології та медицини за відкриття, що стосуються толерантності периферичної ланки імунітету. Вона стала чотирнадцятою жінкою-лауреатом Нобелівської премії в категорії медицини.
Примітки
Посилання Марі Е. Бранков — Інститут системної біології