Завод азотних добрив та метанолу у Ангарську – підприємство хімічної промисловості, що діє у Іркутській області Росії.
У другій половині 1940-х років до Східного Сибіру вивезли обладнання заводу штучного рідкого палива із силезького Блехгаммеру (наразі польське місто Блачовня). Планувалось, що він використовуватиме місцеві вуглі черемховського басейну та продукуватиме 550 тисяч тонн палива на рік (потужність силезького заводу становила 700 тисяч тонн на рік). Технологічний процес включав напікоксування вугілля, газифікацію та отриманням проміжного продукту у вигляді метанолу, тоді як супутніми продуктами виступали пропан-бутанова фракція, феноли та сірка. Під завод обрали майданчик в районі майбутнього міста Ангарськ, де в 1951-му стала до ладу ТЕЦ (обладнання якої так само вивезли з Німеччини), а в 1954-му отримали перший метанол та перше моторне паливо.
Через високу собівартість доволі швидко вирішили перепрофіліювати майданчик на хімічний завод з проектною потужністю 80 тисяч тонн метанолу і 25 тисяч тонн аміаку (обидва продукти можливо отримувати через синтез-газ), а також 60 тисяч тонн сульфатної кислоти на рік. В 1962-му запустили виробництва аміаку, нітратної кислоти (отримують на основі аміаку) та азотного добрива – аміачної селитри (результат реакції нітратної кислоти та все того ж аміаку). Також завод отримав виробництво карбаміду (продукт реакції аміаку та діоксиду вуглецю) з проектною потужністю у 12,5 тисяч тонн на рік. Що стосується метанолу, то з 1933-го його частково споживали на самому майданчику для продукування формаліна, який, в свою чергу, йшов на виробництво карбамідформальдегідних смол.
Тим часом вже у 1960 році поряд почав роботу Ангарський нафтопереробний завод, що в дало змогу перевести живлення хімічного заводу з вугілля на гази нафтопереробки. В 1970-х потужність майданчику по карбаміду та аміачній селітрі суттєво збільшилась, а в 1984-му почала роботу великотонажна установка аміаку проектною потужністю 450 тисяч тонн на рік, що використовувала як сировину прямогонний бензин та замінила попереднє застаріле обладнання. Того ж року запустили установку карбаміду потужністю 330 тисяч тонн на рік.
На тлі краху планової економіки в 1997-му установки аміаку та карбаміду вивели з експлуатації, проте завод продовжив виробництво інших продуктів на привозній сировині. Станом на кінець 2010-х майданчик мав річну потужність у 225 тисяч тонн нітратної кислоти та 270 тисяч тонн аміачної селітри. Після модернізації 2021 року потужність по аміачній селітрі зросла до 300 тисяч тонн.
Продовжується і продукування метанолу, так, відомо, що в 2006-му в Ангарську отримали 36 тисяч тонн, а в 2013-му випустили 47 тисяч тонн.И Н Ф О Р М А Ц И О Н Н О - Т Е Х Н И Ч Е С К И Й С П Р А В О Ч Н И К П О Н А И Л У Ч Ш И М Д О С Т У П Н Ы М Т Е Х Н О Л О Г И Я М ИТС 2 ─ 2019 ПРОИЗВОДСТВО АММИАКА, МИНЕРАЛЬНЫХ УДОБРЕНИЙ И НЕОРГАНИЧЕСКИХ КИСЛОТ
Примітки