Завод хімії хлору в Новочебоксарську (скорочено «Хімпром (Новочебоксарськ)») — хімічне підприємство у Чувашії.

Виробництво хімічної зброї Створення заводу відбувалось в межах програми з виробництва хімічної зброї. Первісно тут планувалось продукувати зарин та зоман, проте реалізація проекту розвивалась повільно і в підсумку створили виробництво іншої фосфорорганічної отруйної речовини — V-газу. Випуск останнього почався в 1972 році, а в 1986-му завершили будівництво другої черги. 28 квітня 1974-го на ділянці спорядження V-газом авіаційних бомб сталась пожежа, при ліквідації якої загинуло 7 пожежних.

В межах цього напрямку в 1968-му спорудили виробництво такого компоненту, як трихлористий фосфор (що потрібен для отримання хлорокису фосфору). Воно споживало привізний жовтий фосфор та хлор власного виробництва і первісно мало потужність у 9200 тонн на рік. Після припинення великомасштабного виробництва хімічної зброї продукування трихлориду фосфору скоротилось кардинально — станом на початок 2010-х його ринок в Росії оцінювали у 30 тонн на рік. Також є відомості, що наприкінці 2010-х новочебоксарський завод зупинив випуск трихлориду фосфору та хлорокису фосфору через нерентабельність.

Також на заводі у Новочебоксарську з середини 1970-х продукували сльозогінний газ CS (хлорбензальмалонодинітрил).

Великотонажне хімічне виробництво В 1967-му ввели в дію електролізне виробництво, що на основі розчину хлориду натрію (постачають з озера Баскунчак) продукує хлор, каустичну соду та водень. Станом на 2025 рік проектна річна потужність майданчику становила 89 тисяч тонн хлору та 100 тисяч тонн каустичної соди.

Окрім напрямку хімічної зброї хлор (або його похідні) споживають або споживали:

- запущене в 1968-му виробництво хлорометанів, що має проектну потужність у 15 тисяч тонн метиленхлориду, 10 тисяч тонн хлороформу та 2 тисячі тонн тетрахлорометану. Як сировину для хлорування використовують природний газ (спершу надійшов до регіону по трубопроводу Казань – Нижній Новгород, до якого пізніше приєднались потужна система Ямбург – Тула та перемичка від газопроводу «Прогрес»). В 2017-му ввели в дію установку очистки природного газу, в якій за допомогою водню провадиться перетворення гомологів метану на метан (гідрокрекінг), що прокращує якість (чистоту) товарних хлорметанів. Супутнім продуктом хлорування метану є соляна кислота (проектна потужність 72 тисячі тонн на рік);

- введене в 1968-му виробництво інсектициду — хлорофосу;

- запущений в 1980-х роках напрямок кремнійорганічних продуктів, до якого, зокрема, відноситься, виробництво трихлорсилану і тетрахлориду кремнію (отримують в одному процесі з металургійного кремнію та соляної кислоти), фенілтрихлорсилану (отримують з трихлорсилану і хлорбензену),  тетраетоксисилану (продукт реакції тетрахлориду кремнію з етанолом). Станом на 2025 рік майданчик мав річну потужність у 2 тисячі тонн трихлорсилану та 8 тисяч тонн фенілтрихлорсилану;

- запущене в 2002-му виробництво хлорбензену потужністю 10 тисяч тонн на рік;

- виробництво хлорпарафінів, яке в 2016-му склало 6 тисяч тонн. Необхідні для хлорування н-парафіни постачає Кіришський нафтопереробний завод;

- запущене в 2018-му виробництво гіпохлориту кальцію потужністю 15 тисяч тонн на рік, за яким станом на 2025 рік вже рахувалась потужність у 22 тисячі тонн;

- виробництво гіпохлориту натрію, що станом на 2025 рік мало потужність у 12 тисяч тонн.

Відносно водню можливо відзначити, що:

- з 1968-го діє виробництва аніліну (найпоширеніша технологія отримання — відновлення нітробензену воднем). Є відомості, що його потужність становить 10 тисяч тонн на рік;

- в 1982-му запустили продукування переоксиду водню. В 2023-му ввели в дію сучасне виробництво цього продукту антрахіоновим методом потужністю 50 тисяч тонн на рік. Оскільки воно потребувало значно більше водню, аніж міг надати електроліз, організували отримання водню з природного газу. Також можливо відзначити, що з середини 1990-х випускають перкарбонат натрію, сировиною для якого є переоксид водню.

Окрім зазначених вище напрямків у Новочебоксарську займаються продукуванням фарбників (почалось ще в 1964-му, тобто до запуску хлорного та збройового виробництв) та гербіцидів.

Примітки