Олекса́ндр Боніфатійович Гринько́ ( 26 вересня 1919, Грибова. тепер Тернопільська область — , Львів) — український актор, співак (бас), діяч культури, публіцист. Народний артист України (1990). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (1999), орден князя Ярослава Мудрого 4-го ступеня (2009.
Життєпис У 1938 закінчив гімназію у Тернополі. Від 1938 — студент юридичного факультету університету в м. Вільно (нині Вільнюс, Литва). На початку 2 Світової війни був заарештований польською поліцією, звільнений Червоною Армією. Депутат Народних зборів Західної України (26-28 жовтня 1939) від Лановецького виборчого округу (містечко, нині місто Ланівці, с. Грибова, с. Юськівці).
Від 1939 навчався на медичному факультеті Львівського університету, співав у хоровій капелі «Трембіта» під орудою Дмитра Котка, з 1940 працював у ансамблі пісні і танцю Російської армії імені О. В. Александрова в Москві.
24 червня 1941 Гринька заарештували органи НКВС; засуджено на 10 р. позбавлення волі (Саратовська область, Комі АРСР), потім 5 років заслання (Красноярський край). З 1949 працював у табірному театрі. Звільнений 1955, реабілітований 1965.
З 1956 року незмінний актор Львівського театру імені М.Заньковецької. 1963 року закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. Знімався у кіно. Народний артист УРСР (1990).
Помер 9 вересня 2013 у Львові. Похований на 78 полі Личаківського цвинтаря.
Доробок
Ролі в театрі Зіграв понад 150 ролей на сцені:
Командор («Камінний господар» Лесі Українки) Мартіян («Адвокат Мартіян» Лесі Українки) Карпо («Суєта» Івана Карпенка-Карого) Гірей («Маруся Богуславка» М. Старицького) Святослав («Сон князя Святослава» І. Франка) Залізняк («Гайдамаки» за Т. Шевченком) Клавдій, Лір («Гамлет», «Король Лір» В. Шекспіра) Білинський («Сестри Річинські» Ірини Вільде) Ярослав («Фауст і смерть» О. Левади) Кривоніс («Богдан Хмельницький» О. Корнійчука) Платон («Дикий ангел» О. Коломійця) Стасов («Марія Заньковецька» І. Рябокляча) Капелан («Дами і гусари» А. Фредра) Кирило («Князь Данило Галицький» В. Босовича) Никодим («Ісус, Син Бога Живого» В. Босовича) Дорн («Чайка» А. Чехова) Фірс («Вишневий сад» А. Чехова) Бризгалов («Кафедра» В. Врублевської) Тухачевський («Коли мертві оживають» І. Рачади) Старий («Маргаритка» А. Салакру)
Фільмографія
Літературна діяльність Автор автобіографічної повісті «Білі ночі, чорні дні» (Львів, 1997), статей на театральні теми в періодиці. Мемуарно-публіцистичного видання «Повернувся я з Сибіру» (2010 р. «Джерело»)
Нагороди 1999 — Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня 2009 — Орден князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Література Митці України. К., 1992. — С.187; Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С. 177—178; Хто є хто в Україні. К., 2000. — СІЮ. , Б. Мельничук.