«Ain't Misbehavin'» — пісня 1929 року в стилі страйд-джаз/ранній свінг. Слова до музики Фетса Воллера та Гаррі Брукса для бродвейської музичної комедії « Гарячий шоколад Конні» (Connie's Hot Chocolates) написав Енді Разаф. Пісня була видана Mills Music.
Як твір 1929 року з поновленим авторським правом, nhtr перейшов у суспільне надбання Америки 1 січня 2025 року.
Композиція Оригінальну музику для треку було написано в тональності мі-бемоль мажор.
Перші виступи Пісня вперше була виконана на прем'єрі оперети «Гарячий шоколад Конні» в Гарлемі у готелі «Конніз Інн». Пісня стала вступним твором у виконанні Пола Басса та Маргарет Сіммс. Згодом твір було включено до мюзиклу Рассела Вудінга «Співаки Алілуя» (Hallelujah Singers).
У червні 1929 року оперету перенесли до театру Гудзон на Бродвеї під назвою «Гарячий шоколад». Луї Армстронг керував оркестром, що її виконував. Армстронг мав також виконувати соло «Ain't Misbehavin’» на трубі. Початково це планувалося як реприза вступної пісні, проте виступ Армстронга викликав стільки позитивних відгуків, що його було запрошено вийти з оркестрової ями та виконати твір на сцені. Згідно з книгою «Луї Армстронг: Майстер модернізму», написаною братами Томас, Луї Армстронга навчив «Ain't Misbehavin’» сам автор твору Фетс Уоллер. Він передавав твір Армстронгу поступово, «розкидаючи» його по частинах, доки той не зміг вільно імпровізувати. Армстронг приділяв особливу увагу твору, оскільки вважав його «однією з тих пісень, під яку можна було розслабитися та пограти».
Записи У першій половині 20-го століття, коли мелодія здобула комерційний успіх у вигляді продажів нот, її зазвичай записували різні виконавці. Усі шість записів «Ain't Misbehavin’» 1929 року були визнані успішними за рейтингом Американського товариства композиторів, авторів та видавців (ASCAP) за той рік.
Лео Райзман та його оркестр (з вокалом Лью Конрада, № 2). Луї Армстронг (№ 7). Білл Робінсон (разом з Ірвінгом Міллсом та його «Гарячою бандою», № 8). Джин Остін (разом з Леонардом Джоєм та його оркестром, № 9). Рут Еттінг (№ 16). Фетс Воллер (інструментальна версія, № 17).
Воллер виконав переспів пісні з вокалом для фільму 1943 року «Штормова погода» (Stormy Weather). 1984 року цей запис отримав премію Зали слави Греммі. У 2001 році він був включений до списку 365 пісень століття, складеного Американською асоціацією звукопромисловості (RIAA), та відібраний Бібліотекою Конгресу як один із п'ятдесяти записів для включення до Національного реєстру звукозаписів у 2004 році.
Пісню «Ain't Misbehavin’» протягом багатьох років виконували численні виконавці. Версія Джонні Рея посіла 17-ту позицію в британському чарті синглів у травні 1956 року. У 1960 році кавер-версія пісні гурту Tommy Bruce and the Bruisers досягла третього місця в британському чарті синглів. У 1976 році Леон Редбоун виконав пісню в ефірі Saturday Night Live. Вона стала заголовною піснею мюзиклу 1978 року під назвою «Ain't Misbehavin’». Кантрі-виконавець Хенк Вільямс-молодший записав версію для свого студійного альбому «Five-O» (1985). Випущена як сингл, пісня посіла перше місце в чарті Hot Country Singles журналу Billboard та принесла Вільямсу номінацію на премію «Греммі» за найкраще чоловіче кантрі-вокальне виконання.
У фільмах
1943: «Штормова погода» у виконанні Фетса Уоллера 1944: Атлантик-Сіті, у виконанні Луї Армстронга 1948: Ти був призначений для мене 1955: Джентльмени одружуються з брюнетками, виконання Алана Янга, Джейн Рассел, Джин Крейн (озвучила Аніта Елліс) та хору, з хореографією 1975: Щаслива леді, у виконанні Берта Рейнольдса 2013: Інструментальна версія звучить у фільмі База Лурмана «Великий Гетсбі». Через це вона виглядає анахронічною — дія фільму відбувається у 1922 році, на кілька років раніше пісні
Список джазових стандартів 1920-х років
Цитовані роботи
Див. також Фетс Воллер Луї Армстронг
Примітки
Виноски