Мигда́ль (як Amygdalus communis), слива солодка (як Prunus dulcis), мигдаль звичайний (як Amygdalus communis) — кущ або невелике дерево роду слив (Prunus), часто класифікується до підроду мигдаль (Amygdalus). Також термін «мигдаль» стосується плодів (кістянок з сухим оплоднем, що містять їстівну насінину) чи самих насінин цих рослин, заради яких вони культивуються.
Назва Мигдаль (від , a-mygdalē) Бадам (, «мигдаль») — назва мигдалю у країнах Центральної, Південної та Південно-Східної Азії: Азербайджані, Афганістані, Індонезії, Ірані, Казахстані, Малайзії, Пакистані. Бадама (badāma; з перської) — назва мигдалю в Індії: ; , Бадем (; з перської) — назва мигдалю у тюркських країнах і країнах, що зазнали впливу Османів: Болгарії, Боснії, Македонії, Сербії, Татарстані, Туреччині, Хорватії. Бадан (bādàn; з перської) — китайське слово-запозичення для позначення мигдаля , «мигдаль (дерево)» , «мигдаль (плід)»
Ботанічний опис
Мигдаль росте на кам'янистих і щебенистих схилах на висоті від 800 до 1600 м над рівнем моря, надає перевагу багатим на кальцій ґрунтам. Росте невеликими групами з 3—4 дерев, що ростуть одне від одного на відстані 5—7 метрів. Дуже світлолюбний, вельми посухостійкий завдяки добре розвиненій кореневій системі і економній транспірації.
Квітне в березні-квітні, місцями навіть в лютому, плоди визрівають в червні-липні. Починає плодоносити з 4—5 років і плодоношення продовжується до 30—50 років, живе до 130 років. Розмножується насінням, кореневими пагонами і пневою порослю. Переносить морози до −25°с, але з початком вегетації страждає від весняних заморозків.
Мигдаль росте як кущ або дерево з червонуватими гілочками. У висоту досягає 3 — 8 м, з ланцетовим листям. Подібний до черешні.
Квітки складаються із злитої чашечки та рожевого або червоного віночка. Квітки одиничні, з діаметром до 2,5 см, з білими або світло-рожевими пелюстками і одною маточкою.
Плід — шкіряста, вкрита волосинками кістянка, що розтріскується при дозріванні. Його поверхня гладка або зморшкувата. Кісточка такої ж форми, як і сам плід, покрита дрібними ямками, іноді з борозенками, 2,5—3 см завдовжки. Плід має подовгасту стиснуту з боків форму, великий (завдовжки до 69 мм) і дрібний (завдовжки до 30 мм); буває як з товстою, так і з тонкою шкаралупою. Дуже добрий на смак, має слабкий аромат.
Поширення
Плоди дикого мигдалю були отруйними, оскільки містили амігдалін — речовину, що має ціаніди (отруту) у своєму складі. У ході первісного збиральництва людиною були відібрані та вирощені дерева-мутанти, плоди яких не містили отрути.
Батьківщина рослини — Близький Схід і прилеглі райони, включаючи Середземномор'я та Центральну Азію. У цих районах культивування мигдалю почалося за багато сторіч до нашої ери. Нині найбільші насадження мигдалю знаходяться в області Середземномор'я, Китаї, США, Центральній Азії, Криму та на Кавказі. 82 % усього мигдалю у світі походить з американського штату Каліфорнія, де він є ключовим складником експорту сільськогосподарської продукції.
Серед інших експортерів мигдалю — Австралія (близько 5 % світових врожаїв) і ЄС (в основному Іспанія, 6 %)
В меншій мірі мигдаль вирощується також утеплих областях Словаччини, найчастіше на виноградниках, а також в Південній Моравії та Чехії в околицях Літомержице.
В Україні солодкий культурний мигдаль вирощується переважно в Криму.Українські страви (Третє видання) — Київ: Державне видавництво технічної літератури УРСР, 1960
Плоди
Харчування Мигдаль буває двох видів: гіркий, що має сильний аромат, і солодкий — менш ароматний.Зайцева Г. Т., Горпинко Т. М. Технологія виготовлення борошняних кондитерських виробів: Підруч. для проф.-техн. навч. закладів. — К. : Вікторія. 2002. — 400 с. ISBN 966-95870-6-9 Через наявність синильної кислоти і гіркий смак гіркого мигдалю рекомендується, щоб його кількість у кулінарних виробах була не більше 4 % загальної маси виробу. Ядра мигдалю використовують, не звільняючи від оболонки. Якщо виникає необхідність її видалити, то мигдаль занурюють на кілька хвилин у окріп.
Порція мигдалю вагою 28,35 г (23 цілі горішки) міститьДжерело: United States Department of Agriculture: Калорії: 164 Жири: 14, 1 г (насичені жири: 1 г, поліненасичені жири: 3,5 г, мононенасичені жири: 9 г, інші залишкові жири у незначній кількості) Холестерин: 0 мг Натрій: 0 мг Калій: 200 мг Вуглеводи: 6 г Клітковина: 3,5 г Цукор: 1 г Білки: 6 г
Застосування в кулінарії Насіння мигдалю солодкого використовують в їжу свіжим, підсмаженим, підсоленим, а також як прянощі при приготуванні різних виробів з тіста, солодощів, шоколаду, лікерів. ВУоно надає їжі тонкого смаку. Смажений солоний мигдаль добре доповнює напої. Шкаралупу мигдалевих кісточок вживають для ароматизації і поліпшення кольору бренді, лікерів, вин, з неї роблять активоване вугілля. Також з мигдалю готують рослинний молочний напій орчата.
Особливе місце займає мигдаль у китайському та індонезійському кухарствах, в якоих горіхи, мигдаль і цитрусові додаються до численних страв, особливо до рису, смаженої птиці, різних видів м'яса тощо.
Застосування в медицині Мигдаль — сировина для отримання жирної мигдалевої олії (лат. Oleum Amygdalarum) і насіння (Semen Amyglali dulcis). Насіння використовують для приготування насіннєвої мигдалевої емульсії, а макуху під назвою «мигдалеві висівки» застосовують як лікувально-косметичний засіб і для отримання «гірко-мигдалевої води».
З насіння мигдалю холодним або гарячим пресуванням отримують олію. Мигдалева олія використовується у харчовій, парфумерній, фармацевтичній промисловості. Вона служить розчинником камфори для ін'єкцій, основою для лікувальних і косметичних мазей (пом'якшує шкіру і має протизапальну дію), її призначають внутрішньо, особливо дітям, як проносне, а у вигляді емульсій — як пом'якшувальний засіб.
Ядра солодкого мигдалю застосовували в народній медицині при анемії, цукровому діабеті, бронхіальній астмі, безсонні, мігрені, проти кашлю, при судомах; мигдалеву олію вживали внутрішньо як заспокійливе при хворобах серця, як протизапальний засіб при пневмонії і хворобах горла, при метеоризмі, як засіб, що підвищує апетит; зовнішньо — від пролежнів.
Декоративне застосування рослин Мигдаль інколи вирощується як декоративна рослина: його головна принада — білі, рожеві, червоні або пурпурові прості або махрові квітки, що рано розпускаються.
Виробництво Світове виробництво мигдалю за роками (тис. тонн) 1965 615 1970 687 1975 762 1980 926 1985 1152 1990 1321 1995 1019 2000 1468 2005 1839 2006 1999 2007 2215 2008 2435 2009 2362 2010 2539 2011 2005
{| class="wikitable" align=center ! colspan=7|П'ятнадцять найбільших виробників мигдалю (тисяч тонн) |- ! Країна || 1985 || 1995 || 2005 || 2009 || 2010 || 2011 |- | || align="center" | 352 || align="center" | 276 || align="center" | 703 || align="center" | 1162 || align="center" | 1414 || align="center" | 731 |- | || align="center" | 287 || align="center" | 159 || align="center" | 218 || align="center" | 282 || align="center" | 221 || align="center" | 212 |- | || align="center" | 59 || align="center" | 79 || align="center" | 109 || align="center" | 128 || align="center" | 158 || align="center" | 168 |- | || align="center" | 105 || align="center" | 90 || align="center" | 118 || align="center" | 114 || align="center" | 108 || align="center" | 105 |- | || align="center" | 30 || align="center" | 45 || align="center" | 70 || align="center" | 104 || align="center" | 102 || align="center" | 131 |- | || align="center" | 34 || align="center" | 34 || align="center" | 229 || align="center" | 97 || align="center" | 73 || align="center" | 130 |- | || align="center" | 51 || align="center" | 35 || align="center" | 43 || align="center" | 60 || align="center" | 52 || align="center" | 61 |- | || align="center" | 38 || align="center" | 37 || align="center" | 45 || align="center" | 55 || align="center" | 55 || align="center" | 70 |- | || align="center" | 10 || align="center" | 20 || align="center" | 45 || align="center" | 47 || align="center" | 39 || align="center" | 50 |- | || align="center" | 57 || align="center" | 57 || align="center" | 48 || align="center" | 44 || align="center" | 33 || align="center" | 30 |- | || align="center" | 9 || align="center" | 9 || align="center" | 15 || align="center" | 43 || align="center" | 56 || align="center" | 61 |- | || align="center" | 13 || align="center" | 19 || align="center" | 25 || align="center" | 35 || align="center" | 38 || align="center" | 42 |- | || align="center" | 7 || align="center" | 28 || align="center" | 28 || align="center" | 30 || align="center" | 28 || align="center" | 36 |- | || align="center" | 28 || align="center" | 49 || align="center" | 23 || align="center" | 26 || align="center" | 22 || align="center" | 21 |- | || align="center" | 15 || align="center" | 27 || align="center" | 25 || align="center" | 25 || align="center" | 30 || align="center" | 38 |- |colspan=7 style="font-size:.7em"| Джерело: Продовольча та сільськогосподарська організація ООН|}
Див. також Список видів роду слива
Примітки
Література Акліматизація й інтродукція нових рослин / редкол.: І. П. Білокінь, О. М. Бурачинський, Є. М. Кондратюк (відп. ред.). — К. : Наук. думка, 1965. — С. 125. Біологічний словник : 2-е вид. / за редакцією академіка АН УРСР К. М. Ситника, члена-кореспондента АН УРСР В. О. Топачевського. — К. : Головна редакція УРЕ, 1986. — С. 352, 353. Ефіроолійні рослини України / Котов М. І., Карнаух Є. Д., Морозюк С. С. — К. : Наукова думка, 1969. — 192 с. Нечитайло В. А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — К., 2001. Рослинність УРСР. Ліси / Відпов. ред. Є. М. Брадіс. — Київ, Наукова думка, 1971. — 460 с. (djvu-файл ) Флора УРСР: у 12 т. Том 6 / Зеров К. Д. (ред.) ; Опрац. Барбарич А. І., Вісюліна О. Д., Доброчаєва Д. М.; АН УРСР, Інститут ботаніки. — Київ, Видавництво академії наук УРСР 1954. — 612 с. (djvu-файл)
Посилання Мигдаль звичайний // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1962. — Т. 4.
Мигдаль // УРЕ МИГДАЛЬ ЗВИЧАЙНИЙ // Фармацевтична енциклопедія ОЛІЯ МИГДАЛЕВА // Фармацевтична енциклопедія Євгенія Ткачова. Чи може південь України стати одним з основних постачальників мигдалю на внутрішній ринок країни? // АгроЮг. — 6 серпня 2018. Пітер Баус''. Чому мигдаль такий дорогий? // BBC News, Лос-Анджелес. — 14 лютого 2014. // ІНТЕРНЕТ-ДОВІДНИК ДЛЯ ТУРИСТІВ MAPME.CLUB (про мигдаль у Біблії)