«Сплячий красень» () — це коротке фентезійне оповідання британського письменника Артура Кларка, написане 1957 року.
Сюжет У барі група відвідувачів заради розваги намагається пригадати найкумедніші імена та прізвища людей. Гаррі Первіс перериває це заняття, стверджуючи що цікавіше прослідкувати, як впливають такі імена на їхніх власників, і розповідає про Зігмунда Снорінга ( — ), який цілком виправдовував своє прізвище, яке гнітило його і зрештою стало причиною психосоматичного захворювання. Зігмунд і гадки не мав, які звуки уві сні він видавав, поки не одружився. Відразу після весільної подорожі Рейчел Снорінг ставить Зігмунду ультиматум: або він припиняє хропіти, або шлюбу кінець. Однак дядько Рубен, що нещодавно помер, поставив Зігмунду умову — він може успадкувати великий статок, якщо залишиться одруженим у 30 років. Щоб зберегти шлюб і успадкувати багатство, він зв'язується зі своїм дядьком Хаймом, відомим фізіологом, який створює сироватку, що позбавляє Зігмунда сну. Через кілька місяців Зігмунд благає дядечка Хайма вилікувати його від безсоння — дядько створює протиотруту, яка вводить Зігмунда в сон, але сам раптово помирає, а Зігмунд спить сном, з якого він ніколи не прокидається. Його батьків і дружину таке становище влаштовує, бо зрештою вони отримають спадщину дядька Рубена.
Примітки
Посилання В базі Internet Speculative Fiction Database