Директи́ва про реструктуриза́цію ра́мок Співтовари́ства що́до оподаткува́ння енергети́чних проду́ктів та електроене́ргії або ETD (2003/96/ЄС)Official long title: Council Directive 2003/96/EC of 27 October 2003, restructuring the Community framework for the taxation of energy products and electricity. Published in the Official Journal of the European Union no. L 283, 51 on 31 October 2003. — нормативно-правовий акт Європейської Унії, яка встановлює рамкові умови Європейської Унії для оподаткування електроенергії, моторного та авіаційного палива, а також більшості видів палива для опалення. Директива є частиною енергетичного законодавства Європейської Унії; її основним компонентом є встановлення мінімальних ставок оподаткування для всіх держав-членів.
Мета та сфера застосування Директива має на меті забезпечити функціонування внутрішнього енергетичного ринку ЄУ та уникнути спотворень конкуренції через різні податкові системи. Крім того, вона також має сприяти низьковуглецевій, енергоефективній економіці, тобто здійснювати керівний ефект з метою захисту довкілля та клімату.
З цією метою вона встановлює мінімальні суми податку для електроенергії та палива в ЄУ, коли вони використовуються як моторне паливо, авіаційне паливо або паливо для опалення. Мінімальні суми податку варіюються залежно від типу палива (бензин, гас, газойль, рідкий та природний газ) та його використання. При використанні як паливо для опалення або, наприклад, у стаціонарних двигунах, сільськогосподарській або будівельній техніці для громадських робіт застосовуються нижчі мінімальні суми, ніж при використанні як моторне паливо. Держави-члени мають широку свободу у визначенні податків, директива вимагає лише, щоб непрямі податки досягали мінімальних сум без податку на додану вартість (ПДВ).
Існує ряд винятків з директиви:
На комерційне дизельне паливо дозволені нижчі податки. Податкові пільги та знижки можуть бути надані з екологічних та санітарних міркувань. Податкові звільнення можливі для відновлюваних джерел енергії та електроенергії для громадського транспорту. Для енергоємних підприємств можливі податкові знижки. Деякі енергоємні сектори, такі як металургія, а також речовини, які можуть використовуватися для різних цілей, наприклад, як для опалення, так і для виробництва хімічних речовин, звільнені від дії директиви. Також існує низка спеціальних та перехідних правил для багатьох держав-членів.
Держави-члени зобов'язані значною мірою звільняти від оподаткування комерційну авіацію та комерційне судноплавство в морських водах Європейського Співтовариства (що називається «аеронавігацією та морською навігацією»), але держави-члени мають право обмежувати ці звільнення (Преамбула §23). Наприклад, держави-члени не мають права стягувати податок на реактивне паливо, окрім випадків внутрішніх рейсів та/або двосторонньої угоди між державами-членами (стаття 14(1)(b) та (2)). Таких угод не існує.
Розвиток Ця директива замінила Директиву 92/81/ЄЕС та Директиву 92/82/ЄЕС, які лише гармонізували податки на мінеральні масла, після десяти років переговорів.Erwägungsgrund (1) der 2003/96/EG. Європейське первинне право,Primary law is the supreme source of law in the European Union, deriving from seven categories: founding treaties, amending treaties, accession treaties, protocols annexed to those treaties, supplementary agreements amending specific sections of the founding treaties, the Charter of Fundamental Rights of the European Union (since the Treaty of Lisbon), and general principles established by the Court of Justice of the European Union (CJEU). яке є правовою основою для директиви,Article 113 Treaty on the Functioning of the European Union (former Article 93 TEC). вимагає одноголосного рішення Європейської Ради щодо вимог податкового законодавства. Одностайні рішення також потрібні для змін до директиви. Коли вони були введені у 2004 році, ставки податку в більшості країн перевищували мінімальні суми податку. У 2008 році Рада звернулася до Комісії з проханням розробити пропозиції щодо кращого узгодження Директиви з енергетичними та кліматичними цілями Європейського Союзу. У 2011 році Комісія дійшла висновку, що директива є нестійкою та що вона забезпечує неправильні стимули. Вона запропонувала , яка б встановила мінімальні ставки на основі енергетичної цінності та викидів CO2. Однак пропозиція зустріла опір з боку Люксембургу, Польщі та, за внутрішніми повідомленнями, також Німеччини. У 2015 році Комісія виключила пропозицію зі своєї робочої програми.
Згідно зі звітом за березень 2020 року, «Директива про оподаткування енергетики (ETD) не переглядалася з 2003 року і потребує оновлення, якщо Європейська комісія серйозно налаштована на впровадження своєї Європейської зеленої угоди». Зазначається, що її буде переглянуто у 2021 році.ETC revision in 2021
Див. також
– дослідження в рамках проєкту Odyssee Mure Енергетична політика Європейського Союзу Директива про стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел Директива про енергоефективність (2012)
Примітки
Посилання
Директива Ради 2003/96/ЄС від 27 жовтня 2003 року про реструктуризацію системи Співтовариства щодо оподаткування енергетичних продуктів та електроенергії