Тритріаконтан (англ. Tritriacontane) — це хімічна сполука, насичений вуглеводень, що належить до класу алканів складу C33H68.
Як і більшість вищих алканів, тритріаконтан не розчиняється у воді, використовується як компонент сумішей вуглеводнів (наприклад, парафінів). Тритріаконтан є компонентом кутикулярного воску (захисного шару) багатьох рослин і деяких комах. Він допомагає зменшити втрату води та захищає від патогенів. Його отримують шляхом крекінгу (розщеплення) або дистиляції нафти та нафтопродуктів, або за допомогою спеціалізованих хімічних синтезів (наприклад, реакції Вюрца) для отримання чистого ізомеру.
Походження назви Слово тритріаконтан походить від грецьких коренів, де тріа - 3, тріаконта - 30, що вказує на 33 атоми вуглецю.
Хімічні властивості Тритріаконтан є типовим представником алканів (насичених ациклічних вуглеводнів), його хімічні властивості значною мірою визначаються міцними одинарними C-C та C-H зв'язками. Як насичений вуглеводень, тритріаконтан є малореактивним (інертним) за кімнатної температури. Його основні хімічні реакції вимагають високих температур або специфічних умов.
Реакція горіння (окиснення). Повне окиснення на повітрі з утворенням вуглекислого газу та води є найважливішою реакцією для алканів:
+ 50 → 33 + 34
Галогенування (радикальне заміщення). Реагує з галогенами Cl2 або Br2 під дією ультрафіолетового світла або високої температури. Відбувається заміщення атома водню на атом галогену, утворюючи галогеналкан. Крекінг (Піроліз). При високих температурах (без кисню) його довгий ланцюг розривається на менші молекули алканів та алкенів. Цей процес є основою нафтопереробки.