Дмитро Юрійович Радзецький (нар. 24 червня 1989, Дніпропетровськ (нині — Дніпро)) — український композитор, гітарист та експериментальний музикант. Працює у сфері сучасної академічної музики, імпровізаційної та міжжанрової музики. Відомий використанням авторського інструмента — десятиструнної MIDI-гітари («Радз-гітара»), а також участю у різних експериментальних та імпровізаційних музичних проєктах.
Батько — Юрій Володимирович Радзецький (1958 р. нар.), відомий український гітарист, композитор, педагог, радіо і телеведучий. Брат — Сергій Радзецький (1983 р. нар.), український бас-гітарист, мульті-інструменталіст і композитор.
Життєпис
Освіта У віці 5 років розпочав навчання на фортепіано, а з 10 років на класичні гітарі.
У 2008 році закінчив Дніпропетровське музичне училище ім. М. Глінки (класична гітара — клас Ю. Радзецького, композиція — клас В. Мартинюк). У 2011 році закінчив Київський Національний Університет культури і мистецтв (класична гітара — клас професора, Заслуженого артиста України А. Остапенка).
З 2008 року є членом Національної Всеукраїнської Музичної Спілки, а з 2019 року — членом Всеукраїнської асоціації джазу.
Під час навчання став лауреатом і дипломантом ряду конкурсів:
I Міжнародний фестиваль-конкурс гітарного мистецтва «ГітАс» (Київ, 2005 р., дипломант). XI Всеукраїнський фестиваль-конкурс «Провесінь» (Кіровоград, 2006 р., Гран-Прі). Міждержавний конкурс молодих композиторів імені Л. М. Ревуцького в номінації «Музика для народних інструментів» (Чернігів, 2008 р., Лауреат).
Радз-гітара У 2007 році, під час навчання на третьому курсі Дніпропетровського музичного училища, вперше реалізував задум авторського інструменту — 10-струнної MIDI Радз-гітари, яку на замовлення створили дніпровські гітарні майстри — Ігор Буральов, Анатолій Кравчук і Михайло Зінченко. Інструмент являє собою класичну гітару з чотирма додатковими струнами, які розширюють стандартний діапазон гітари на 3 октави, а також, завдяки встановленим у гітарі спеціалізованим п'єзо-звукознімачам, цей інструмент можна використовувати як електро-акустичну гітару і гітарний-синтезатор (з використанням гітарних midi-конвертерів/синтезаторів).
У 2015 році в Києві, на замовлення Дмитра, майстром Андрієм Степановичем була створена друга версія Радз-гітари — 8-струнна гітара у вигляді silent/travel гітари, у конструкції якої відсутній акустичний корпус і наявний довгий гриф та окремий зйомний обід під праву руку.
Музичні проєкти
Сольна творча діяльність Починаючи зі студентських років Дмитро Радзецький неодноразово виступав у багатьох містах України як класичний гітарист з виконанням авторської музики, а також старовинною, бароковою, класичною і сучасною академічною музикою для гітари соло, а також у складах ансамблів і оркестрів. 2014 року взяв участь у Міжнародному фестивалі гітарної музики «Київ-2014» в Національній філармонії України.
У 2017 році Дмитром була створена сольна програма «Radzetskyi Plays Radzetskyi» в якій виконувалась виключно музика династії Радзецьких для класичної гітари соло — твори батька Юрія Радзецького, брата Сергія Радзецького і власні твори Дмитра. З цією програмою Дмитро неодноразово виступав у Києві, а також ряді міст України. Був записаний однойменний альбом із цією програмою та створена відео версія з концерту в Києві.
З 2019 року Дмитро активно гастролює в Україні і Європі як сольний виконавець на авторських 8- та 10-струнних MIDI Радз-гітарах, виконуючи власну музику, твори Юрія Радзецького, твори написані у співавторстві з Сергієм Радзецьким, твори Джона Кейджа, Джеффа Бека, а також у рамках цих концертів Дмитром вперше в Україні був виконаний твір Стіва Райха «Electric Counterpoint». Як сольний виконавець з 2021 по 2025 роки гастролював у багатьох містах Німеччини.
У 2019—2020 роках створив серію лекцій про знакові альбоми прогресивного року, які проводилися щомісяця в аудіофільному барі «Gram» в Києві.
Співпрацював з ансамблями «Bang on a can All-Stars» (США), «Luna Ensemble», «Kyiv Weber Ensemble», «Nostri Temporis», «Ukho Ensemble», «NovaOpera», Андрієм Павловим, Антонієм Баришевським, Назарієм Стецем, Тетяною Павлічук-Тишкевич, Марією Клименко, Максимом Шадько, Романом Рєпкою, Міхєїлом Менабде, Фредом Лонберг-Хольмом (США), Фрідеманом Даном і Томасом Маосом (Німеччина), Insomnia Taxxxi (Україна-Швеція), Надавом Мазелем (Ізраїль), Рафалом Мазуром і Мєчіславом Гуркою (Польща), Меттом Скачфілдом (США), Христиною Соловій, Святославом Вакарчуком, гуртами «Хамерман Знищує Віруси», «Чай з м'ясом», «WBBB», «Nazgul Shukaieva Band», «Buchko Band» та багатьма іншими.
Як композитором Дмитром був створений ряд творів для класичної гітари, які звучали на міжнародних фестивалях, конкурсах і концертах у різних містах України та Європи. Автор камерних, оркестрових, електро-акустичних, рок композицій, музики до короткометражних стрічок, радіо і телепрограм, аранжувань для оркестру народних інструментів. Створив ряд лайв-саундтреків до німих стрічок: «Електричні ночі» та «Монпарнас» (реж. Ежен Деслав), «Пригоди полтинника» (реж. Аксель Лундін), «Навесні» (реж. Михайло Кауфман), «Вибухлий світанок» (реж. Фелікс Соболєв), «Людина з кіноапаратом» (реж. Дзиґа Вертов), музика до спектаклю «Карбід» («Дикий театр», реж. Олексій Доричевський).
У лютому 2024 року, до другої річниці від початку повномасштабного вторгнення в Україну, разом із релізом синглу і кліпу був проведений міжнародний марафон з виконанням твору Дмитра Радзецького «Україна у вогні» для фортепіано. У марафоні взяли участь піаністи з України, Німеччини, Великобританії, Сінгапуру, Норвегії, Угорщини, Австрії, Бельгії, Швейцарії, Грузії.
У травні 2025 року Дмитром Радзецьким був створений твір перший український твір для органу і гітари «Monachopsis», прем'єра якого відбулася у Колонній залі Національної філармонії України у виконанні Дмитра Радзецького і Тетяни Жук-Сєдової. у рамках музично-театрального проєкту актора і співака Олександра Рудька «Після всього. Початок».
Електронно-акустичний гітарний дует «Big Second» / проєкт «Radz» (1997—2025) З 1997 року брати Дмитро і Сергій Радзецькі грали в дуеті, створювали власну музику, записували її на аудіо-касети у вигляді альбомів і презентували їх вдома для батьків. На той момент брати назвали свій дует «Big Second» як дослівний переклад назви музичного інтервалу «велика секунда», пов'язуючи це з ідеєю двох нот як двох учасників.
З 2009 року, коли Дмитро переїхав на навчання в Київ і де на той момент вже мешкав Сергій, вони відновили свій дует, зберігши оригінальну назву «Big Second». Основною ідеєю відновленого дуету стало використання виключно гітар для максимально насиченого звучання музики: класичні гітари, 8- та 10-струнні MIDI Радз-гітари, «квазі-барочна» 10-струнна гітара, класична 6-струнна бас-гітара, електро-бас-гітари, різноманітні гітарні ефект-процесори та синтезатори.
У 2012 році в Києві дует виступив на відкритті концерту тріо «Stick Men», до складу якого входять Тоні Левін, Пет Мастелотто, Маркус Ройтер (учасники гуртів «King Crimson», Peter Gabriel, Pink Floyd, Mr. Mister, та ін.), де також виступили разом з «Stick Men» з виконанням пісні «Soup».
У 2013 році вийшов однойменний дебютний альбом дуету, і з того часу дует активно гастролював Україною і світом: виступи в Німеччині (Берлін, Дюссельдорф, липень 2016, травень 2017), участь у фестивалі «Jazz Globus» (Єрусалим, листопад 2016 р.), виступи в Нью-Йорку (Клуб «Spectrum», Український Інститут Америки, лютий-березень 2017 р,).
Брали участь у фестивалях «Трипільске Коло» (2013), III-й Міжнародний Фестиваль гітаристів ім. В. Молоткова (2013), X-й Міжнародний Джаз-Фольк Фестиваль «Музичні діалоги'14» (2014), «Voloshyn Jazz Weekend» (2015), «Koktebel Jazz Festival» (2017).
З 2019 року Дмитро і Сергій Радзецький провели ребрендінг усіх проєктів, включно з дуетом «Big Second» в нову формацію «Radz», яка стала поєднанням усіх програм і складів під однією назвою.
Під назвою «Radz» брати Радзецькі як дует і від тріо до секстетів із різними запрошеними музикантами, виступали у багатьох містах України, Польщі, Німеччини, Чехії, Словаччини, Нідерландів, Болгарії, Франції, та брали участь у фестивалях «Єдність» (Київ, 2021), «Тарас Бульба Фест» (Дубно, 2021), Джазовий Марафон (2019), «Zappanale Festival» (Бад-Доберан, 2019/2023), «Slovenské Alternatívne Leto» (Словаччина, 2019), «inter:Komm! Festival» (Ройтлінген, 2022), «Sommer in Stuttgart» (Штутгарт, 2022), «Bansko Jazz Festival» (Болгарія, 2022), «Festival Jazz à la Cité» (Париж, 2022), «MultiKulti Fest» (Банска Бистріца, 2023), «Jazztage» (Дрезден, 2023), «MandauJazz» (Циттау-Дубіце, 2023), та інші.
Окремим проявом проєкту «RADZ» стало тріо у складі Дмитра і Сергія Радзецьких разом із барабанщиком Олексієм Артемовим (Нью-Йорк), яке було утворене в 2016 році з початковою назвою «trio.rar». Колектив виконував виключно вільну імпровізаційну музику в жанрі jazz-core і з 2016 по 2021 роки зіграв ряд концертів у Києві, Дюссельдорфі і Гамбурзі. Було створено два міні-альбоми з концертними записами проєкту і кілька відео-концертів.
У червні 2020 року, під час локдаунів, проєкт «RADZ» створив першу в світі абсурдистську Zoom-оперу «Діти здобули суб'єктність», ідея створення якої належала журналісту Андрію Їздрику. Прем'єра опери проходила в прямому ефірі з приміщення арт-кубу KORA. Опера являла собою відео-стрім із кількома відео зображеннями в реальному часі по аналогії з програмою Zoom, де усі бажаючі могли спостерігати за музикантами, що виконували цю оперу.
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну, навесні 2022 року, у рамках проєкту «RADZ» Дмитро ініціював створення благодійного синглу «Our Path To Freedom», до запису якого долучились Денис Глінін і Мілош Єліч («Океан Ельзи»), Денис Швець (екс-«Антитіла»), а також три світові зірки — Філ Манзанера («Roxy Music», David Gilmour Band), Стів Хеккетт («Genesis»), Адам Хольцман (Miles Davis Band, Steven Wilson Band), та інші. Усі зібрані кошти від продажів синглу були передані на придбання музичних інструментів і обладнання для музичних шкіл і навчальних закладів мистецтв у Київській області, які постраждали від російської агресії.
У вересні 2023 року під час європейського туру проєкту «RADZ» у словацькому місті Прешув був записаний міні-альбом імпровізаційної музики у складі Дмитра і Сергія Радзецьких разом з словацьким гітаристом Девідом Колларом, який працює разом зі Стівеном Уілсоном, Петом Мастелотто, Треєм Ганном, Арве Хенріксеном та іншими.
«Український Імпровізаційний Оркестр» У 2014 році Дмитро Радзецький створив у Києві перший і єдиний у країні «Український Імпровізаційний Оркестр», у рамках якого є керівником, композитором і диригентом. Оркестр працює в жанрах сучасної академічної музики, авангарду, вільної імпровізації та фрі-джазу. До складу Оркестру за роки існування входили безліч музикантів з різних напрямків, від академічної музики до джазу, року, електронної музики і авангарду.
Оркестр брав участь у фестивалях «ГогольFest», «Free Fest», «Контрасти», «16+», «Форум Музики Молодих». У 2015 році Оркестр вперше офіційно виконав в Україні масштабний твір Террі Райлі «IN C» у складі з 80 музикантів з нагоди 80-річчя Террі Райлі перед публікою чисельністю близько 1000 глядачів на фестивалі «Книжковий Арсенал» з письмовим напуттям від Террі Райлі для музикантів і слухачів.
У 2015 році спеціально для фестивалю «Контрасти» у Львові під керівництвом Дмитра Радзецького був створений склад Українського Імпровізаційного Оркестру «Lviv Edition» для нічного перформансу на сцені Львівської філармонії, до складу якого увійшли львівські імпровізатори.
Спеціально для Національного Центру Олександра Довженко в Києві були створені перформанси на відкритті лоббі Довженко Центру (2018) і відкритті виставки Ганса Ґіґера (2019), лайв-саундтрек до фільму «Свині завжди свині» (режисер Ханан Шмаїн, 1931) (2022).