Еюп Ереджепович Дерменджи (, 14 лютого 1907 року, с. Кікенеїз Ялтинського повіту Таврійської губернії, нині Оползневе Ялтинського району АР Крим — 11 вересня 1945 року, м. Гурʼєв, нині Атерау, Казахстан) — кримськотатарський письменник. Член СП СРСР (1934).
Біографія Закінчив педагогічний технікум в Ялті та Кримський педагогічний інститут (Сімферополь).
Учителював, брав участь у створенні підручників і посібників для кримськотатарських шкіл:
«Ана тили дерслиги» («Підручник з рідної мови», 1938); «Догъру язув» («Правопис», 1938); «Грамматика ве догъру язув» («Граматика і правопис», 1940).
Дебютував як поет 1928 року. Писав про батьківщину, свій народ, місце людини в житті. Автор збірки поезій «Алев орьгюси» («Узор полумʼя», 1934) із 17-ти віршів.
Писав твори про дітей і для дітей: казки «Къартбаба ве онынъ Арслан копеги» («Дідусь і його пес Арслан», 1931), «Айнеджи тилькининъ олюми» («Смерть хитрої лисички», 1939), вірш «Асанчыкъ» («Асанчик», 1937).
1944 мобілізований до трудової армії, працював на будівництві імпортного нафтопереробного заводу № 441 в м. Гурʼєв. Через нестерпні умови праці та переслідування вчинив самогубство.
Література
Ялыбойлу. Шаир ве педагог Эюп Дерменджи (Поет і педагог Еюп Дерменджи) // Ленин байрагъы (Ленінський стяг). 1969, 31 Ммайыс; Бекиров Дж. Шаирнинъ талийи (Доля поета) // Йылдыз (Зірка). 1997. № 3; Къуртнезир З. Къырымтатар эдиплери (Кримськотатарські письменники): Довідник. Сф., 2000. Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007.