Камогі (: ; : ) — ірландський командний вид спорту з ключкою та м'ячем, у який грають жінки. У камогі грають 100 000 жінок в Ірландії та в усьому світі, переважно серед ірландських громад.
Камогі — це жіночий різновид гри герлінг (у яку грають лише чоловіки). Організацією та проведенням змагань займається Асоціація камогі (An Cumann Camógaíochta), що базується в Дубліні. Щорічний Чемпіонат Ірландії з камогі (All Ireland Camogie Championship) встановив рекорд відвідуваності в 33 154 глядачі2007 All Ireland final reports in Irish Examiner, Irish Independent, Irish Times and Gorey Guardian , хоча середня відвідуваність в останні роки зазвичай становить від 15 000 до 18 000 осіб. Фінал чемпіонату транслюється наживо, а телевізійна аудиторія сягає понад 300 000 глядачів.
ЮНЕСКО вносить камогі до списку нематеріальної культурної спадщини. Гра згадується у творі ірландського драматурга Семюеля Беккета «Чекаючи на Ґодо» й у детективному романі ірландської письменниці Луїзи Хеґарті «Чесна гра».
Гра та правила Гра камогі складається з двох таймів по тридцять хвилин кожен. Перерва між таймами триває 15 хвилин. У разі призначення додаткового часу, тайми мають тривати по 10 хвилин. Кожна команда має 15 гравчинь на полі. Ці 15 спортсменок повинні включати одну воротарку, трьох захисниць повної лінії, трьох захисниць напівлінії, двох центрових, трьох нападниць напівлінії та трьох нападниць повної лінії. Мінімальна вимога — постійна присутність на полі щонайменше 12 гравчинь. Правила гри в камогі майже ідентичні правилам герлінгу, за деякими незначними винятками.
Воротарки у камогі носять таку ж форму, як і польові гравчині. Це пояснюється тим, що на воротарку не поширюються особливі правила, і тому суддям немає потреби розрізняти її та польових гравчинь. Спортсменка, яка грає в камогі, може закинути м'яч (сліотар) рукою над поперечиною (що дає одне очко), але кидати м'яч рукою для зарахування голу заборонено (це правило діє з 2021 року, а в герлінгу — з 1980 року). Ігри у камогі тривають 60 хвилин (два тайми по 30 хвилин). Для порівняння, чоловічі міжрегіональні ігри у герлінг тривають 70 хвилин (два тайми по 35 хвилин). Нічийні результати вирішуються за допомогою кількох періодів додаткового часу «раптової смерті» (2x10 хвилин); у цих періодах перемагає та команда, яка першою забиває.
Основні відмінності від герлінгу:
Сліотар (м'яч): У камогі використовується менший м'яч — зазвичай відомий як сліотар 4-го розміру, тоді як гравці у герлінг використовують сліотар 5-го розміру. Викидання: Якщо захисниця вибиває сліотар за бокову лінію позаду воріт, суддя призначає удар із 45 метрів команді суперниць (у герлінгу — це удар із 65 метрів). Введення м'яча: Після зарахування очка або голу воротарка вводить м'яч у гру ударом із 13-метрової лінії (у герлінгу воротар повинен бити з лінії воріт). Ключка: Металева окантовка на ключці для камогі повинна бути обмотана стрічкою (у герлінгу це не обов'язково). Силові прийоми: Бічні сильні зіткнення заборонені (у герлінгу дозволені). Особливий удар: За забите очко прямим ударом із бічної лінії нараховується два очки (це правило діє з березня 2012 року). Форма: Спортсменки можуть обирати, що носити: спідниці, спідниці-шорти (скорти) або шорти.
За початковими правилами, затвердженими у 1903 році, як сам матч, так і ігрове поле у камогі були коротшими, ніж у герлінгу. Тривалість матчів становила 40 хвилин, а у 1934 році була збільшена до 50 хвилин. Розмір полів тоді коливався від 114 до 119 метрів у довжину і від 59 до 64 метрів у ширину. З 1929 до 1979 року також використовувалася друга поперечина, так звана «планка для очок», що не дозволяла зараховувати очко, якщо м'яч пролітав над нею — це було досить суперечливим правилом протягом 75 років його використання. Спочатку команди складалися з 12 гравчинь, які розташовувалися на полі еліптичною формацією, хоча насправді вона більше нагадувала «стиснутий лимон», оскільки три центрові розташовувалися ближче одна до одної, ніж їхні колежанки на лініях захисту та нападу. У 1999 році камогі перейшло на стандарти Гельської атлетичної асоціації (Gaelic Athletic Association — GAA): збільшився розмір поля, команди почали складатися з 15 гравчинь і прийняли стандартну для GAA формацію «метелик».
Поле та обладнання
Поле Поле не має фіксованого розміру, але його довжина повинна становити від 130 до 145 метрів (від 142 до 159 ярдів), а ширина — від 80 до 90 метрів (від 87 до 98 ярдів).
Палички Довжина ключки, яка називається «герлі», змінюється залежно від зросту гравчині.
Голи та результати
Використовуються ворота у формі літери H. Команда заробляє очки, забиваючи м'яч між стійками. Якщо м'яч пролітає над поперечиною, команда отримує одне очко. Якщо м'яч пролітає під поперечиною, команда отримує три очки.
Історія
Фонд
Назва «камогі» (Camogie) була винайдена Тадгом Уа Доннчадою (Торною) під час зустрічей у 1903 році, напередодні перших матчів 1904 року. Цей термін походить від назви ключки, яку використовують спортсменки у грі: чоловіки грають у герлінг, використовуючи вигнуту ключку, що ірландською називається camán, тоді як гравчині на ранніх етапах камогі використовували коротшу ключку, яку називали зменшувальною формою camóg. До обох слів було додано суфікс -aíocht (спочатку -uidheacht) для утворення назв видів спорту: camánaíocht (яка згодом стала iománaíocht) та camógaíocht. Коли у 1884 році була заснована Гельська атлетична асоціація (GAA), чоловіча гра отримала англомовну назву hurling (герлінг), а коли у 1904 році створювалася жіноча організація, було вирішено англізувати ірландську назву camógaíocht до форми camogie.
Експериментальні правила для жіночої гри були розроблені Майре Ні Хіннейде, Шоном (Скейлгом) О'Келлі, Тадгом О'Доннчадою та Шеймусом О'Браонайном. Офіційний запуск камогі відбувся під час першого публічного матчу між командами «Крав ан Хейтінніг» (філія Гельської ліги Кітінга) та «Кухуліннс», який пройшов 17 липня 1904 року на фестивалі в Навані. Керівний орган спорту — Асоціація камогі — був заснований у 1905 році та згодом реорганізовувався у 1911, 1923 та 1939 роках. До червня 2010 року ця організація була відома під назвою Cumann Camógaíochta na nGael.
Засновницями цього виду спорту вважаються дві видатні ентузіастки ірландської мови та культурні націоналістки — Майре Ні Хіннейде та Кайт Ні Доннхада. Вони створили камогі за сприяння вченого брата Ні Доннхади, Тадга О'Доннхади, який розробив його правила. Таким чином, хоча камогі було засноване жінками й управлялося незалежно (хоча й було тісно пов'язане з GAA), з самого початку в його адміністративних лавах була невелика, але впливова група чоловіків. Не дивно, що камогі виникло у надрах Гельської ліги і залежало від структур і мереж, які надавала ця організація під час початкового розвитку спорту. З усіх культурно-націоналістичних організацій для дорослих, що з'явилися наприкінці століття, лише Гельська ліга приймала чоловіків та жінок на рівних засадах.Ríona Nic Congáil «'Looking on for centuries from the side-line': Gaelic Feminism and the rise of Camogie», Éire-Ireland (Spring / Summer 2013): 168—192.Gaelic Feminism and the rise of Camogie Проте, створення камогі підтримували не всі — навіть не всі жінки: так, провідна діячка Кіт Ахерн, яка була президенткою Асоціації сільських жінок Ірландії та членкинею Conradh na Gaeilge (попри її підтримку чоловічих клубів GAA), описувала камогі як гру, «надто напружену для дівчат».«Ahern, Catherine Ita ('Kit')»
Ліги Хоча фіналам відведено помітне місце на телебаченні, а зусилля щодо просування гри докладаються всебічно, це не завадило медіа назвати відвідуваність кількох сотень глядачів на величезних аренах, таких як «Кроук Парк» (місткістю понад 80 000) та «Семпл Стедіум» (місткістю лише 45 000), «мізерною та ганебною».«Given the marketing and promotion of camogie and ladies' football, attendances are both paltry and embarrassing»: 21 April 2025
Ірландія Асоціація камогі має структуру, подібну до Гельської атлетичної асоціації (GAA), із щорічним Конгресом навесні, де ухвалюються рішення щодо політики та головних питань (наприклад, зміни правил), а також виконавчою радою — Ар-Комгайрле (Ard Chomhairle), яка займається поточними питаннями та управлінням. Керівництво грою здійснюється зі штаб-квартири в Кроук Парк у Дубліні. Кожна з 28 окружних рад самостійно керує своїми справами (це всі ірландські графства, окрім Фермани, Летріма та Слайго), причому кількість клубів коливається від 63 у Корку до лише одного у Летрімі. Існують чотири провінційні ради та філії, розташовані в Азії, Австралії, Великій Британії, Європі, Нью-Йорку, Новій Зеландії та Північній Америці. Проте Ірландія, на відміну від таких країн, як Австралія, поки що не має такого широкого локального висвітлення жіночого спорту.Dublin People: 18 July 2024
Клуби
Ірландія Існує 538 клубів камогі, з яких 513 розташовані на острові Ірландія, 47 в Коннахті, 195 в Ленстері, 160 в Мунстері та 110 в Ольстері.
Коннахт У Коннахті є 47 команд з камогі. + Коннахт Клуб Команди Вебсайт Голуей 34 Літрім 1 Майо 4 Роскоммон 7 Слайго 2
Ленстер У Ленстері є 195 команд з камогі. + Ленстер Клуб Команди Вебсайт Карлов 6 Дублін 39 Кілдер 19 Кілкенні 33 Лаоіс 7 Лонгфорд 0 Лаут 6 Міт 14 Оффалі 12 Вестміт 13 Вексфорд 33 Віклов 13
Мюнстер У Мюнстері є 172 команди з камогі. + Мюнстер Клуб Команди Вебсайт Клер 26 Корк 70 Керрі 7 Лімерик 25 Тіпперері 32 Вотерфорд 16
Ольстер В Ольстері є 110 команд з камогі. + Ольстер Клуб Команди Вебсайт Антрим 22 Арма 18 Каван 9 Деррі 23 Донегол 3 Даун 21 Фермана 0 Монаган 4 Тайрон 5
За кордоном
Європа 4 Лондон 7 Новий Південний Вельс 5 Торонто 2 США 7 Західна Австралія 1
Змагання в Ірландії
Всеірландський чемпіонат
На рівні елітних змагань основною структурною одиницею є графство (округ), яке відповідає за організацію клубних змагань у межах своєї території та виставляє міжграфські команди на різних рівнях Чемпіонату Ірландії та Національної ліги камогі. Чемпіонат Ірландії серед клубів проводиться на Старшому, Проміжному та Молодшому категоріях, фінальні стадії зазвичай відбуваються у листопаді–грудні або у березні наступного року. Наприклад, команда Лондона брала участь у Національній лізі камогі у сезоні 2010 року, але не виступала у 2011 році.
Графства змагаються за елітний Всеірландський чемпіонат з камогі серед старших, на якому вручається Кубок О'Даффі. Всеірландський фінал проводиться щороку на стадіоні Крок Парк у вересні, зазвичай на тиждень між фіналом з герлінгу та фіналом з гельського футболу, і збирає до 33 000 глядачів.
Існують чемпіонати Всеірландії за віковими категоріями: молодша категорія A, молодша категорія B та молодша категорія C, а також категорія A, B та C для дітей до 16 років.
Шість команд змагаються за Кубок Ненсі Мюррей четвертого дивізіону (або чемпіонат серед юніорів А): Карлов, Каван, Монаган, Тайрон, Вестміт та друга команда Оффалі.
У змаганнях п'ятого рівня — за Кубок Майре Ні Хіннейде (або Молодший чемпіонат «B») — беруть участь три команди: гравчині графства Віклоу, а також другі команди (резервні склади) графств Кілдер і Міт.
Хоча шість графств — Донегол, Фермана, Летрім, Лонгфорд, Мейо та Слайго — не мають команд на дорослому рівні, клуби з Фермани, Керрі та Мейо в минулому здобували нагороди, а спортсменки Донеголу змагалися у дивізіонних фіналах на рівні турніру Feile na nGael для гравчинь до 14 років. Крім того, як команди графства Лут (у 1934 та 1936 роках), так і команда Мейо (у 1959 році) раніше брали участь у фіналі Старшого чемпіонату Ірландії.
Національна ліга Національна ліга проводиться протягом зимово-весняних місяців, і команди поділяються на чотири групи за рівнем майстерності.
Чемпіонати провінцій Провінційні чемпіонати відбуваються на всіх рівнях змагань і проводяться незалежно від Всеірландської серії (All Ireland series), яка з 1973 року організовується за принципом відкритого жеребкування.
Міжнародні та міжпровінційні змагання