Директи́ва про розповсю́дження страхови́х по́слуг (DID) — нормативно-правовий акт Європейської Унії, прийнятий 20 січня 2016 року Європейським парламентом та Радою, спрямований на гармонізацію розповсюдження страхових послуг у межах Європейської економічної зони. Вона скасовує Директиву про страхове посередництво, європейський текст, чинний з 2002 року. Кінцевий термін її транспозиції в національне законодавство держав-членів був встановлений на 1 жовтня 2018 року. Проте для деяких положень був наданий додатковий термін до 23 лютого 2019 року.

Мета Основними цілями цього європейського тексту є професіоналізація учасників ринку страхових послуг, гармонізація практик, характерних для страхового дистрибуції, та захист прав споживачів у Європейській економічній зоні. Директива встановлює нові правила щодо прозорости перед громадськістю, нові професійні вимоги та управління продуктами.

Нові правила

Прозорість дистриб'юторів Директива зобов'язує дистриб'юторів до більшої прозорості. З моменту її введення в дію статус особи, яка продає страховий продукт, а також характер її винагороди повинні бути чітко визначені. Посередники, які володіють акціями страхових компаній у розмірі понад 10 %, повинні повідомляти про це, щоб запобігти будь-якому конфлікту інтересів.

Інформація та обов'язок консультування Директива вимагає для кожного страхового продукту наявність інформаційного документа про страховий продукт (DIPA). Це стандартизований документ, що підсумовує основну інформацію про договір обсягом максимум дві сторінки: вид страхування, короткий опис покриття, зона покриття, винятки, зобов'язання, умови оплати, термін дії договору, умови розірвання. Цей документ тепер має бути представлений перед укладенням кожного договору.

Директива також встановлює на європейському рівні обов'язок консультування, формалізований у чотири ключові етапи Збір вимог та потреб потенційного клієнта, вибір продуктів, що відповідають цим потребам, презентація відповідних продуктів та надання пов'язаної з ними інформації.

Директива надає дистриб'юторам страхових продуктів право зберігати докази, що підтверджують формалізацію обов'язку консультування.

Професійне навчання Директива передбачає професіоналізацію сектору шляхом введення обов'язкового професійного навчання тривалістю 15 годин на рік для учасників розподілу, за винятком посередників у сфері страхування, які займаються цією діяльністю додатково і на яких ця міра не поширюється.

Контроль та управління продуктом Для кожного страхового продукту розробники повинні запровадити політику управління та моніторингу продукту. Метою цього заходу є заохочення страховиків, компаній взаємного страхування, пенсійних установ та банкострахівників до структурування розробки, розповсюдження та управління своїми страховими продуктами. DDA вимагає від них бути гарантами придатності продукту та його циклів розповсюдження. Управління продуктом передбачає визначення цільового ринку під час розробки продукту, що включає проведення тестування продукту, надання всієї корисної інформації під час розповсюдження продукту та регулярний перегляд придатності продукту під час його моніторингу (комітет з продукту, звітність тощо).

Перехресні продажі Директива вводить нові правила щодо . Коли страховий продукт є додатковим до товару або послуги, клієнт повинен мати можливість придбати товар або послугу окремо. Коли страховий продукт є основним продуктом, що продається разом з додатковим продуктом або послугою, які не є страховими, дистриб'ютор повинен повідомити клієнта про можливість придбати різні компоненти окремо.

Імплементація У Франції директива була транспонована до національного законодавства постановою № 2018-36 від 16 травня 2018 року та декретом № 2018-431 від 1 червня 2018 року.

Примітки

Посилання

Директива (ЄУ) № 2016/97 Європейського Парламенту та Ради від 20 січня 2016 року про розповсюдження страхових послуг Делегований регламент Комісії (ЄС) 2017/2359 від 21 вересня 2017 року