Красномовство — це мистецтво вмілого висловлення думок із метою переконання та впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей. Воно охоплює методику створення тексту, визначає його структуру, що сприяє зрозумілому й аргументованому викладенню думки.
Академічне красномовство (від грец. ἀκαδήμεια академія) — це вид публічного мовлення, який використовують учені, викладачі, студенти під час виступів у навчальних і наукових закладах. Основна мета такого мовлення — передати знання, пояснити складні ідеї простою мовою, зацікавити слухачів і переконати їх у правильності власних думок.
Академічне красномовство поєднує елементи наукової, педагогічної та просвітницької діяльності. Воно допомагає розвивати культуру мовлення, уміння логічно мислити, аргументовано доводити власну позицію та вести діалог зі слухачами.
Історія становлення Термін походить від грецького слова ἀκαδήμεια (академія) — місце поблизу Афін, де були розташовані сади, присвячені міфічному герою Академу. Згодом це стало назвою філософської школи, заснованої Платоном у IV ст. до н. е.
Античне красномовство (IV ст. до н. е. — V ст. н. е.): було не регламентованим (наприклад, Арістотель читав лекції під час прогулянок). З часом форма стала усталеною. Середньовіччя: у Європі динамічно розвивалося в університетах. У схоластиці переважали лекція та дискусія. Післяренесансний період: наука почала описувати матеріальні явища. Виникає нова педагогіка (Ян Амос Коменський), яка сформувала сучасну систему академічного красномовства. Україна: функціонування Острозької школи та Києво-Могилянської Академії. Розвивалося в університетах (Київському Львівському, Харківському та ін.). З XX століття українська мова набуває в цій сфері повноцінних прав.
Особливості академічного красномовства Академічне красномовство має свої риси:
логічність і послідовність викладу; точність формулювань; доказовість і аргументованість; культура мови, правильна вимова та граматика; уміння привернути увагу слухачів і тримати її до кінця виступу; адаптованість матеріалу (подається у спрощеній формі (з урахуванням наявної бази знань); науковість (виступ складний, коли слухачі вже володіють базовими знаннями).
Академічне красномовство має високу культуру та майстерність спілкування. Різновид — педагогічне спілкування. Його основа — створення атмосфери довіри, доброзичливого емоційного клімату, прояв артистизму мовця, що допомагає долати психологічні бар’єри.
Головна мета — не правильно подати інформацію, а викликати зацікавлення.
Жанри академічного красномовства До жанрів академічного красномовства належать:
наукова доповідь, наукове повідомлення наукова лекція (вузівська або шкільна) реферат виступ на семінарському занятті науково-популярна (публічна) лекція та бесіда.
Основний жанр академічного красномовства — лекція. Вона має монологічний характер. Слухачі сприймають інформацію, активно взаємодіють із матеріалом. Для цього використовується проблемний виклад теми (лектор не пропонує готових оцінок, а розглядає різні, суперечливі наукові позиції).
Примітки
Джерела