Ярослав Борисович Петришин (27 квітня 1958, смт Коропець, Тернопільська область — 2 серпня 2025, біля о. Балі, Індонезія) — український поет. Член Національної спілки письменників України (2014).
Життєпис Ярослав Петришин народився 27 квітня 1958 року в смт Коропці, яке нині в складі Коропецької громади Чортківського району Тернопільської области України.
У 1981 року закінчив Львівський політехнічний інститут. У Львові був провідним інженером Проєктно-конструкторського інституту конвеєробудування.
Трагічно загинув 2 серпня 2025 року біля о. Балі (Індонезія). Похований на 1-му полі Янівського цвинтаря.
Доробок Поезія Ярослава Петришина сучасна й жива, часто несподівана чи навіть суперечлива, але завжди щира і глибока. Багато віршів нагадують невеликі балади з помітним поєднанням розповідного (епічного) та особистого (ліричного) начал, що іноді зводиться лише до ліричних переживань.
Видав дві збірки поезій «Інверсія ночі» (2012) — Львів, «Каменяр», «Синдром чужого серця» (2013) — Львів, «Піраміда».
Нагороди Золота медаль НСПУ «Почесна відзнака» (2018), медаль короля Данила Львівської міськради (2018).
Джерела Петришин Ярослав Борисович / Л. Є. Бернакевич // Енциклопедія сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023. Палинський В. Ярослав Петришин: «То хто я?» // Слово і час. — 2017. — № 12. — С. 90—93.
Посилання