Бо́йківська пи́санка — традиційний розпис писанок, характерний для бойків, етнографічної групи українців, що проживають у гірських районах Карпат. У липні 2024 року традиція створення бойківської писанки булавкою була внесена до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Історія Традиція розпису писанок на Бойківщині має глибоке коріння, пов'язане з дохристиянськими віруваннями, зокрема з культом сонця. Писанка вважалася оберегом, символом життя, весни та родючості.
На сьогодні ця традиція збереглася в місцях компактного проживання бойків, зокрема в містах Турка, Самбір, Старий Самбір, а також в окремих селах Самбірського району Львівщини та деяких селах Закарпатської області. Традиція також поширена серед бойківської діаспори в Ізраїлі, Канаді, Австралії, Великій Британії, Бельгії та Польщі.
Станом на 2024 рік налічувалося лише близько 22 майстринь, які продовжують створювати писанки в автентичному бойківському стилі.
Техніка та символіка
Техніка розпису
Головною відмінністю бойківської писанки є техніка нанесення воску. На відміну від класичного писачка, з якого віск витікає суцільною лінією, бойківські майстрині використовують загострену шпильку, булавку, цвяшок або загострений сірник. Віск наноситься не лінією, а окремими витягнутими краплями, які стікають з вістря інструмента. Через це узор лягає на поверхню яйця нерівною, рельєфною смугою.
Орнаменти Бойківська писанка налічує понад 100 різновидів орнаментів, кожен з яких має символічне значення. Найпопулярнішими є: Геометричні орнаменти: спіралі, «кривульки» (символ нескінченності, циклічності життя та зв'язку поколінь), солярні знаки (зірки, хрести, свастика), що символізують сонце та всесвіт. Рослинні мотиви: відображення природи та її пробудження. Релігійні символи: хрести, церкви, риби, чаші, «всевидяче око».
Кольори Традиційна палітра бойківської писанки включає червоний, жовтий, зелений, коричневий, чорний та білий кольори. Кожен колір має своє символічне значення: Червоний — радість життя, любов. Вважався найсакральнішим кольором, а писанка червоного кольору, розписана при «живому вогні», — найсильнішим оберегом. Жовтий та оранжевий — символи сонця, місяця та зірок, врожаю. Зелений — пробудження природи, весна. Коричневий — земля, коріння роду. Білий — чистота помислів. Чорний — пошана до душ померлих.
Обрядовість Створення писанки на Бойківщині було ритуальним процесом. Зазвичай цим займалися жінки та дівчата напередодні Великодня, ввечері, після завершення всіх робіт. Процес починався з молитви. Під час розпису не можна було сваритися чи думати про погане. Яйця для писанок обирали від молодих курок, гладенькі та круглої форми.
Готові писанки освячували в церкві. Вони слугували оберегом для дому від грому та вогню, їх використовували в обрядах для забезпечення родючості землі та худоби, а також як ліки проти хвороб. Дівчата дарували писанки хлопцям, що символізувало симпатію та надію на шлюб.
Збереження традиції У липні 2024 року Міністерство культури та інформаційної політики України внесло традицію створення бойківської писанки булавкою до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Це рішення спрямоване на збереження та популяризацію унікальної техніки, оскільки кількість майстринь, що її практикують, значно зменшилася.
Див. також Писанкарство Бойки Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України Великоднє яйце
Примітки